Нейромідин

Нейромідин належить до категорії препаратів для нервової системи. Його застосування поліпшує провідність імпульсів і сприяє кращій координації між різними відділами. Ліки відновлюють нервово-м'язову передачу, порушену в результаті травм, токсичних отруєнь, захворювань ЦНС, поліпшують пам'ять, допомагають пом’якшити симптоми вікових змін.

Активний компонент препарату — іпідакрин.

Препарат випускають у 2 лікарських формах: таблетки Нейромідин та розчин для ін'єкцій. Ампули Нейромідин відрізняються кількістю діючої речовини: 5 і 15 мг.

Нейромідин − це препарат, що має біологічно вигідну комбінацію двох молекулярних ефектів:

• блокада калієвих каналів мембрани нейронів та м’язових клітин;
• оборотне інгібування холінестерази в синапсах.

Фармакодинаміка зумовлює дію медіаторів (адреналін, серотонін, окситоцин та ін.) на гладкі м'язи. Блокада калієвої проникності мембрани призводить перш за все до продовження реполяризаційної фази потенціалу дії збудженої мембрани і підвищення активності пресинаптичного аксону. Це призводить до збільшення входу іонів кальцію у пресинаптичну терміналь, що, у свою чергу, призводить до збільшення викиду медіатору у пресинаптичну щілину у всіх синапсах. Підвищення концентрації медіатору у синаптичній щілині сприяє сильнішій стимуляції постсинаптичної клітини внаслідок медіатор-рецепторної взаємодії. У холінергичних синапсах інгібування холінестерази стає причиною ще більшого накопичення нейромедіатору в синаптичній щілині і посилення функціональної активності постсинаптичної клітини (скорочення, проведення збудження).

Фармакокінетика. Після прийому препарат швидко всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація активної речовини досягається у плазмі крові через 1 годину після прийому. Із крові Нейромідин швидко надходить у тканини, і в стадії стабілізації у сироватці крові виявляється тільки 2 % препарату, період напівелімінації у фазі розподілу – 40 хвилин. 40-50 % активної речовини зв'язуються з білками плазми крові. Нейромідин абсорбується переважно із дванадцятипалої кишки, трохи менше із тонкої і клубової кишок, тільки 3 % дози всмоктується у шлунку. Елімінація препарату Нейромідин з організму здійснюється за рахунок поєднання ниркових і позаниркових механізмів (біотрансформація, секреція з жовчю), при цьому переважає секреція з сечею. Тільки 3,7 % Нейромідину виділяється з сечею у незміненому вигляді, що свідчить про швидкий метаболізм препарату в організмі.

Лікарський препарат:

• відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі після блокади різними агентами (травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду, токсинів тощо);
• активізує скорочення гладких м'язів;
• поліпшує пам'ять у довгостроковій перспективі;
• має легкий седативний та анальгезуючий ефект;
• усуває аритмію.

Хвороби, для лікування яких використовують Нейромідин:

• нейропатія, неврит;
• міастенічний синдром;
• парез;
• бульбарний параліч;
• у комплексній терапії розсіяного склерозу та інших форм демієлінізуючих захворювань нервової системи;
• хвороба Альцгеймера;
• деменція;
• затримка розумового розвитку в дітей;
• відновлення рухової функції після інсульту та черепно-мозкових травм;
• атонія кишечника.

Протипоказання до застосування лікарського засобу, якщо у пацієнта виявлено:

• вестибулярні розлади;
• епілепсія;
• виразка шлунка або дванадцятипалої кишки;
• брадикардія;
• стенокардія;
• непрохідність кишечника;
• бронхіальна астма;
• алергія на компоненти.

У якості допоміжного компонента для таблеток використовують лактозу. Пацієнтам із непереносимістю лактози рекомендують ін'єкції.

Незважаючи на те, що препарат не має ембріотоксичної дії, його застосування під час вагітності заборонено. Діюча речовина препарату впливає на тонус матки й може спровокувати викидень або передчасні пологи. Властивості Нейромідину використовують для стимуляції переймів під час слабкої пологової діяльності.

З обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеною чутливістю до іпідакрину та інших компонентів препарату, пептичною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, захворюваннями дихальних шляхів, включаючи гострі захворювання дихальних шляхів, захворюваннями серцево-судинної системи, не пов'язаними з корозом.

Нейромідин підвищує тонус матки та може спричинити передчасні пологи, тому в період вагітності застосування препарату протипоказане.

У період годування груддю застосування препарату протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Нейромідин може виявляти седативну дію, тому слід бути обережними при керуванні транспортними засобами.

Курс лікування визначається індивідуально. Як правило, дозування варіюється від 1 до 5 таблеток на день. Тривалість терапії залежить від діагнозу і стану пацієнта.

Ін'єкції роблять 1–2 рази на день. За першої можливості пацієнтів переводять на Нейромідин таблетки.

При невритах – по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Курс лікування – від 10-15 днів при гострих невритах, до 20-30 днів при хронічних невритах. У разі необхідності курс лікування повторювати 2-3 рази з інтервалом у 2-4 тижні до досягнення максимального ефекту.

При міастенії і міастенічних синдромах – по 1-2 таблетці 2-3 рази на добу. При тяжких формах дозу можна підвищити до 200 мг на добу (по 2 таблетки 5 разів на добу через 2-3 години). Лікування курсове, по черзі з класичними антихолінестеразними препаратами.

При хворобі Альцгеймера та інших формах старечого порушення розумової діяльності починати з дози 1-2 таблетки на добу, розподіливши на 2 прийоми, з поступовим підвищенням дози на  2 таблетки на тиждень до 6-10 таблеток на добу (2 таблетки 3-5 разів на добу). Тривалість лікування – від 4 місяців до 1 року. Можлива курсова терапія – по 4-5 місяців з перервою в 1-2 місяці.

При органічних ураженнях ЦНС, що супроводжуються руховими порушеннями – по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Середній курс лікування – 30 днів. У разі необхідності курс лікування можна повторити.

Дітям віком від 12 років із затримкою розумового розвитку та захворюваннями периферичної нервової системи Нейромідин призначати по 1 таблетці (20 мг) 2-3 рази на добу. Курс лікування становить 1-2 місяці, залежно від клінічної картини.

Важливо! Детальна інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Нейромідин інструкція, яка обов'язково додається до кожної упаковки.

Купити Нейромідин ампули можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на Нейромідин уколи вказана в каталозі сайту.

Препарат показаний дітям, починаючи з 12 років. Для лікування використовують Нейромідин в таблетках. Рекомендована доза — 1 таблетка 2–3 рази на день. Ін'єкції дитині протипоказані.

При тяжкій інтоксикації може розвинутися холінергічний криз.

Симптоми: бронхоспазм, сльозотеча, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики травного тракту, спонтанна дефекація та сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення провідності серця, аритмії, зниження артеріального тиску, занепокоєння, тривожність, збудження, відчуття страху, атаксія, судоми, кома, порушення мовлення, сонливість, загальна слабкість.

Лікування: симптоматична терапія. Застосування м-холіноблокаторів (атропін, циклодол, метацин).

Класифікація частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); визначити за наявними даними). Які можливі побічні реакції? Прийом препарату може призводити до:

• Порушення з боку серцевої діяльності: часто – підсилене серцебиття, брадикардія.
• Порушення з боку нервової системи: нечасто – запаморочення, головний біль, сонливість (при прийомі високих доз).
• Порушення з боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – підсилене відділення секрету бронхів, бронхоспазм.
• Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:часто – підсилене слиновиділення, нудота; нечасто – при застосуванні високих доз – блювання; рідко – діарея, біль в епігастрії.
• Порушення з боку печінки: частота невідома – жовтяниця.
• Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підсилене потовиділення; нечасто алергічні реакції, у тому числі, висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.
• Порушення з боку репродуктивної системи: підвищення тонусу матки.
• Порушення з боку кістково-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м’язові судоми (при застосуванні високих доз).
• Порушення з боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості (включаючи алергічний дерматит, анафілактичний шок, астму, токсичний епідермальний некроліз, еритему, кропив’янку, дихання зі свистом, набряк гортані, висип на місці ін’єкції).
• Загальні порушення та реакції в місці введення: нечасто – слабкість (при застосуванні високих доз).

У разі появи неприємних симптомів рекомендують знизити дозу або припинити лікування на 1–2 дні.

Побічні ефекти можуть посилюватися від вживання алкоголю.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.