Циста

Цисти в кишечнику людини: види і методи лікування

Зі шкільного курсу біології з найпростіших мікроорганізмів усі добре пам'ятають джгутикову інфузорію-черевичок. Вона живе у водоймах і для людини не становить загрози.

У цій статті поговоримо про паразитичних найпростіших або гельмінтах, які живуть за рахунок організму господаря і спричинюють низку захворювань. Це одноклітинні істоти, однією із форм життєвого циклу яких є цисти — ущільнені клітини, покриті оболонкою, всередині яких є ядра з генетичною інформацією. Особина переходить у таку форму, щоб набути стійкості до зовнішнього середовища і пережити несприятливі умови або знайти нового господаря. Цисти можуть бути ознакою хронічного захворювання, якщо їх наявність спричиняє постійні проблеми з травною системою. Вони починають активно розвиватися за недостатнього миття їжі або в умовах відкритих водойм, де можливий контакт із зараженою водою. За відсутності лікування цисти можуть призвести до ускладнень і погіршення стану пацієнта. Залежно від цього цисти ділять на два види: 

• спокою;
• розмноження.

Утворюючись у кишечнику, вони виділяються з фекаліями або іншими виділеннями назовні, потрапляють у воду, ґрунт та інші середовища, де заражають тварин і людей. Найпоширеніші види глистів у людини:

• лямблії;
• дизентерійна амеба.

Наявність цист у калі — діагностичний маркер наявності паразитарної інвазії в організмі. Якщо їх знаходять у виділеннях, це говорить про захворювання.

Важливо! Відсутність у фекаліях цієї форми життєвого циклу найпростішого не свідчить про відсутність хвороби. У таких випадках рекомендується проведення додаткових методів дослідження: серологічні методи, ПЛР та ін.

Цисти лямблій у кишечнику

Найчастіше їх знаходять у калі. Для цього тричі (через день) здають на аналіз нові фекалії. Лямблії живуть у печінці, жовчному міхурі та жовчних протоках. Паразит утворює цисти нерегулярно. Тому, якщо в калі в один із днів не було виявлено паразита, це не виключає патології. Для верифікації діагнозу можуть проводити зондування і досліджувати дуоденальний вміст. Лікування цист лямблій у дорослих включає прийом антипаразитарних препаратів і дотримання дієти для відновлення роботи шлунково-кишкового тракту.

Цисти лямбліозу часто трапляються у дітей, особливо у випадках недостатньої гігієни та неправильного миття їжі. Ці паразити можуть спричиняти проблеми з травленням та інші симптоми, такі як біль у животі та діарея. Зазвичай цисти виводяться з каловими масами, і діагностика захворювання включає аналізи калових мас, які дають змогу виявити яйця паразитів. Інфіковані діти можуть стати джерелом поширення захворювання, особливо в дитячих установах або в домашніх умовах. Для лікування лямбліозу застосовуються препарати, які допомагають знизити ризик ускладнень і позбавляють від паразитів. Для лікування цист лямблій у дітей часто застосовують препарати, безпечні для організму дитини, з урахуванням віку і стану здоров'я.

Симптоми

Здебільшого хвороба має безсимптомний перебіг. Іноді у формі:

• гастроентериту — нудота, блювання, діарея, спастичні болі в животі, погіршення самопочуття;
• хронічних шлунково-кишкових розладів — симптоматика схожа з гастроентеритом, тільки не так виражена та має стертий перебіг, з періодами загострення та ремісії;
• атипового перебігу — проявляється алергічними реакціями (кропив'янка, свербіж), розладами травлення, іноді непереносимістю лактози або інших продуктів.

Лікування цист лямблій

Мета терапії — ерадикація збудника з організму. Для цього використовують ліки при цистах, які поділяють за черговістю призначення:

1. Перша лінія — Метронідазол (Метрогіл, Трихопол та ін.). Приймають по 250 мг тричі на день протягом 5–7 днів. Альтернативна схема — 500 мг уранці та ввечері 5 днів.
2. Друга лінія — Тинідазол (Фазіжин, Тиніба та ін.) або Фуразолідон по 100 мг 4 рази на добу протягом 2–5 діб.
3. Третя лінія (у разі резистентної (стійкої) до лікування інфекції) — Нітазоксанід 500 мг двічі на день 5 днів.

Вагітним жінкам із лямбліозом легкої форми терапію не призначають. При середньому або тяжкому перебігу інвазії використовують Паромоміцин по 500 мг 4 рази на день протягом тижня.

При загостренні хронічного процесу або гострому перебігу інфекції використовують Паромоміцин 0,5 г тричі на день 5–10 днів або Квінакрин по 0,1 г двічі на 5 днів. Купити препарати для лікування цист можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. 

Цисти дизентерійної амеби

Дизентерійна амеба — одноклітинний паразит, що спричинює дизентерію. Існує у двох життєвих формах — трофозоїт та циста. Перший прикріплюється до стінки кишечника і пошкоджує його, зумовлюючи симптоми хвороби. А друга визначається в оформленому калі і виділяється у зовнішнє середовище. У більшості пацієнтів хвороба має безсимптомний перебіг, але вони є джерелом інфекції та заражають інших людей.

Симптоми хвороби

Захворювання розвивається через 1–3 тижні після ковтання цист. У кишечнику вони перетворюються на дорослу форму — трофозоїт, який проникає у стінку товстого кишечника і вражає її, зумовлюючи типову клінічну картину:

• чергування закрепів із діареєю;
• спастичні болі в ділянці живота, частіше в нижній частині;
• болі при дефекації;
• здуття живота;
• підвищення температури тіла;
• поява крові та слизу у фекаліях.

При позаклітинній формі амебіазу в різних органах (переважно печінки) можуть з'являтися абсцеси, які важко діагностувати.

Лікування амебіазу

Пацієнтам призначають:

• Метронідазол у дозі 500—750 мг тричі на добу. Курс — 7–10 днів.
• Тинідазол по 2 г 1 раз на день. Тривалість — 3–5 діб.

Встановлення діагнозу та вибір схеми лікування проводить тільки лікар-інфекціоніст.

Крім зазначених двох препаратів, для позбавлення дизентерійної цисти призначають:

• Йодохінол;
• Паромоміцин;
• Ділоксанід.
• Дозування, схему прийому та тривалість визначає лікар залежно від стану хворого.

Якщо виявляються цисти в кишечнику дитини, використовують дозволені для прийому у педіатрії антипротозойні препарати. Дозу ліків підбирають залежно від ваги та тяжкості стану пацієнта. Актуальна ціна на лікарські засоби вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Інші захворювання

Крім цист амеб та лямблій, у калі можуть визначатися:

1. Бластоцисти. Спричинюють бластоцистоз. Для нього характерне ураження нижнього відділу травного тракту. Виявляється блюванням, діареєю, появою екземи чи псоріазу, свербежем анального отвору, слабкістю, болями у суглобах та субфебрильною температурою.
2. Белантидії. При балантидіазі уражається тонкий та товстий кишечник. Виявляється діареєю із гнильним запахом, слабкістю, підвищенням температури тіла, спастичними болями в животі, збільшенням печінки та обкладеністю язика.
3. Кишкова амеба. Умовно-патогенна бактерія, яка в деяких випадках може спричинити хворобу. Небезпечна виділенням шигатоксину, який провокує появу гемолітико-уремічного синдрому, частіше у дітей та літніх людей. Хвороба характеризується наявністю діареї з кров'ю, болем у животі та диспепсичними розладами.

Профілактика

Перелічені вище інфекції мають фекально-оральний тип передачі. Щоб запобігти зараженню, необхідно:

• часто мити руки з милом;
• не вживати овочі та фрукти, попередньо не помивши їх;
• ретельно проводити термообробку продуктів;
• пити чисту воду (відфільтровану, кип'ячену);
• уникати потрапляння у джерела води фекалій людини.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Цисти

Що таке цисти?

Це одна зі стадій життєвого циклу одноклітинних організмів. Вони мають високу стійкість до зовнішнього середовища, що сприяє їхньому поширенню від людини до людини через їжу, воду та інші фактори передачі.

Що таке цисти у калі?

Потрапляючи в кишечник, мікроорганізм утворює цисти, які виділяються у зовнішнє середовище з калом. Щоб встановити діагноз, проводять мікроскопічне дослідження фекалій. Якщо знаходять у них цисти, це свідчить про зараження.

Як утворюються?

Клітина стискається і зменшується в розмірах, при цьому на її периферії формується щільна оболонка, яка відіграє захисну роль.

Виділяють дві форми цист: спокою та розмноження. Перша формується у разі виникнення несприятливих умов довкілля, а друга — для подальшого зараження тварин чи людини і розмноження.

Що входить до аналізу калу на найпростіші?

Мета такого дослідження — знайти і визначити тип цисти. Це допомагає точно встановити діагноз.