Клабакс

Таблетки, вкриті оболонкою, Клабакс по 10 або 12 штук в упаковці.

1 таблетка препарату Клабакс 250 містить:

• Кларитроміцину - 250 мг;
• Додаткові компоненти.

1 таблетка препарату Клабакс 500 містить:

• Кларитроміцину - 500 мг;
• Додаткові компоненти.

Клабакс - протимікробний препарат, який має широкий спектр дії. Клабакс містить активний компонент кларитроміцин - лікарська речовина групи макролідів. Кларитроміцин має бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу білка в бактеріальних клітинах, внаслідок зв'язку з 50S-рибосомальною субодиницею.

До дії препарату Клабакс чутливі штами грампозитивних і грамнегативних бактерій, як анаеробів, так і аеробів.

Мінімальна інгібуюча концентрація препарату Клабакс в 2 рази нижча від аналогічної еритроміцину. Похідне кларитроміцину - 14-OH-кларитроміцин також має антибактеріальну активність (дещо нижчою, ніж незмінне речовина відносно більшості штамів, і кілька більш високою по відношенню до штамів H. influenzae).

In vitro кларитроміцин пригнічує ріс і розвиток Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumonie, Staphylococcus aureus, Listeria monocytogenes, St. pyogenes, St. pneumoniae, Haemophilus influenzae і parainfluenzae, Neisseria gonorrhоeae, Moraxella catarrhalis, Chlamydia pneumoniae. Також до кларитроміцину чутливі мікобактерії, зокрема і до уреаплазми (Mycobacterium avium complex, Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium fortuitum).

Штами Pseudomonas і Enterobacteriaceae, а також грамнегативні штами, які не продукують лактозу нечутливі до кларитроміцину.

Кларитроміцин ефективний, як щодо штамів, які не продукують бета-лактамази, так і до штамів, які продукують бета-лактамази.

Як правило, мікроорганізми, стійкі до дії метициліну та оксациліну, не чутливі до кларитроміцину.

Помірно чутливі до препарату Клабакс штами Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Streptococci (групи C, G, F), Pasteurella multocida, Bordetella pertussis, Chlamydia trachomatis, Peptococcus niger, Clostridium perfringens, Propionibacterium acnes, Вorrelia burgdorferi, Treponema pallidum, Bacteriodes melaninogenicus, Campylobacter jejuni.

Перед початком терапії рекомендується проводити пробу чутливості мікроорганізмів до кларитроміцину, т. К. Деякі штами перерахованих вище мікроорганізмів можуть бути стійкі до дії препарату Клабакс.

При прийомі всередину кларитроміцин швидко всмоктується в системний кровотік і створює високі концентрації в тканинах (найвищі концентрації відзначаються в тканинах легенів і печінки), що перевищують плазмові в 10-50 разів.

Біодоступність кларитроміцину - 55%. Прийом їжі не впливає на біодоступність та швидкість абсорбції кларитроміцину. Максимальні рівні кларитроміцину в плазмі відзначаються через 2 години після прийому, рівноважні концентрації - на 2-3 день терапії.

Період напіввиведення кларитроміцину і його активного похідного досягає 3-7 годин і 5-9 годин відповідно. У пацієнтів з порушеннями функцій нирок період напіввиведення кларитроміцину збільшується.

Екскреція активної речовини та його похідного відбувається з жовчю і сечею.

Кларитроміцин визначається в грудному молоці.

Не відзначалося канцерогенних і мутагенних властивостей кларитроміцину, безпеку препарату Клабакс при вагітності не встановлена.

Дослідження препарату у дітей молодше 6 місяців не проводилися.

У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок і печінки не відзначалося зміни фармакокінетики препарату Клабакс.

Клабакс застосовують в лікуванні пацієнтів із захворюваннями бактеріальної етіології, які асоційовані з мікроорганізмами, чутливими до кларитроміцину.

Зокрема Клабакс ефективний в терапії пацієнтів з синусити, фарингітами, отити, пневмонією, бронхітом (включаючи хронічну і гостру форму), а також вдруге інфікованими дерматозами, пикою і фолікулітом.

Клабакс також застосовують при дисемінованих мікобактеріальних інфекціях, асоційованих з Mycobacterium avium і Mycobacterium intracellulare, микоплазмозе, хламідіоз і уреаплазмоз.

Клабакс може бути рекомендований в схемах антихелікобактерної терапії.

Кларитроміцин також використовують в лікуванні пацієнтів з токсоплазмозом і лепри.

Клабакс призначений для прийому перорально. Добову дозу препарату Клабакс слід ділити на 2 прийоми з рівними інтервалами. Таблетки рекомендується ковтати цілими, не порушуючи цілісність оболонки, під час прийому їжі.

Тривалість лікування, дози кларитроміцину і схему прийому препарату Клабакс визначає лікар.

При захворюваннях середнього ступеня тяжкості підліткам і дорослим зазвичай призначають прийом 1 таблетки препарату Клабакс 250 двічі на добу.

При важких формах захворювань, а також хворобах, асоційованих з Mycobacterium avium, дорослим і підліткам призначають прийом 1 таблетки Клабакс 500 двічі на добу.

Середня тривалість лікування Клабаксом уреаплазма, хламідіоза та інших складає від 7 до 14 днів.

Пацієнтам з виразкові ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, як правило, призначають прийом 500 мг кларитроміцину тричі на добу сочетано з іншого антигелікобактерної терапією. Тривалість прийому 14 днів.

Дітям, як правило, призначають прийом кларитроміцину в дозі 7,5 мг на кожний кілограм маси тіла (але не більше 250 мг) двічі на добу.

Тривалість лікування становить від 5 до 10 днів.

Пацієнтам з порушеннями функцій нирок необхідна корекція дози кларитроміцину:

Якщо кліренс креатиніну становив менше 30 мл/хв максимальна рекомендована доза становить 250 мг на добу (при важких інфекціях дозу можна підвищити до 500 мг на добу під суворим контролем лікаря). Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на антибіотик вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Клабакс рідко викликає розвиток небажаних ефектів. Під час терапії кларитроміцином не можна виключати можливість розвитку таких побічних дій:

• Вплив на нервову систему: головний біль, тривожність, галюцинації, порушення сну, сплутаність свідомості.
• Вплив на травну систему: біль в ділянці живота, стоматит, блювання, нудота, диспепсичні явища, рідкий стілець, зміна смакових відчуттів. Також можливий розвиток жовтяниці, холестазу, гепатиту та печінкової недостатності.
• Вплив на систему крові, судини та серце: тромбоцитопенія.
• Алергічні реакції: кропив'янка, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк.

Як і при застосуванні інших протимікробних засобів, при терапії кларитроміцином можливий розвиток псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості (про легкої форми до важкої з загрозою для життя пацієнта).

При тривалої або повторної терапії кларитроміцином можливий розвиток суперінфекції, яка потребує специфічного лікування.

Клабакс не призначають пацієнтам з непереносимістю кларитроміцину і інших макролідних препаратів.

У педіатричній практиці препарат Клабакс використовують тільки у дітей, які досягли дворічного віку.

Клабакс з обережністю призначають пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю.

Не рекомендується керувати автомобілем та іншими механізмами під час прийому препарату Клабакс.

Інструкція попереджує, що Клабакс протипоказаний вагітним жінкам. В окремих випадках, зокрема в гінекології, коли більш безпечні препарати неефективні, кларитроміцин може бути призначений вагітним під строгим контролем лікаря.

У період лактації при необхідності використання препарату Клабакс слід вирішити питання про припинення годування груддю.

Клабакс не призначають пацієнтам, які отримують алкалоїди ріжків, цизаприд, терфенадин і пімозид.

Кларитроміцин підвищує плазмовий рівень теофіліну при одночасному застосуванні та збільшує ризик розвитку токсичних ефектів.

Клабакс при одночасному використанні підвищує плазмові концентрації лікарських засобів, які метаболізуються за участю системи цитохрому Р450, включаючи варфарин, алкалоїди ріжків, мідазолам, триазолам, дизопірамід, фенітоїн, ловастатин і циклоспорин.

Необхідно контролювати ЕКГ при одночасному прийомі кларитроміцину з астемізолом.

Клабакс посилює дію дигоксину і підвищує ризик розвитку дигиталисной інтоксикації.

Кларитроміцин може знижувати рівноважні концентрації зидовудину при одночасному застосуванні.

Відзначається зниження екскреції карбамазепіну і посилення його ефектів при одночасному прийомі з кларитроміцином.

При прийомі завищених доз препарату Клабакс у пацієнтів відзначали розвиток блювоти, рідкого стільця і нудоти.

Специфічний антидот кларитроміцину невідомий. При розвитку симптомів передозування проводять симптоматичну терапію.

Клабакс слід зберігати в місцях, недоступних для дітей, де підтримується температурний режим від 15 до 25 градусів Цельсія.

Термін придатності таблеток Клабакс при зберіганні в оригінальній упаковці становить 2 роки.