Діфенда

склад:

діючі речовини: 1 таблетка рожевого кольору містить етинілестрадіолу 0,02 мг та дроспіренону 3 мг

Допоміжні речовини: лактоза, моногідрат крохмаль кукурудзяний; повідон, натрію кроскармелоза; полісорбат 80 магнію стеарат

плівкова оболонка: Опадрай II Рожевий, що містить: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е172)

1 таблетка плацебо білого кольору містить:

Допоміжні речовини: лактоза, повідон, магнію стеарат, гіпромелоза, тальк, титану діоксин (Е 171);

плівкова оболонка: Опадрай II білий, що містить: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол, тальк.

Форма випуску:

За 28 таблеток, вкритих оболонкою, в блістері (24 таблетки рожевого і 4 таблетки плацебо білого кольору); по 1 блістеру разом зі стікером з нанесеними на днях тижня в картонній пачці.

Купити Дифенда можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Контрацепція (запобігання вагітності).

Препарат Діфенда не слід застосовувати при наявності хоча б одного із зазначених нижче станів або захворювань. У разі, якщо будь-який з цих станів або захворювань виникає вперше під час застосування препарату, його прийом слід негайно припинити.

Венозні або артеріальні тромботичні / тромбоемболійні явища (наприклад, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда) або інсульту в анамнезі.

Наявність в анамнезі продромальних симптомів тромбозу (наприклад, транзиторна ішемічна атака, стенокардія).

Наявність тяжких або множинних факторів ризику розвитку венозного або артеріального тромбозу.

Мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі.

Цукровий діабет з ураженням судин.

Важке захворювання печінки, поки показники функції печінки не повернулися в межі норми.

Ниркова недостатність тяжкого ступеня або гостра ниркова недостатність.

Наявність в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), залежні від статевих гормонів.

Вагінальна кровотеча неясної етіології.

Відома чи підозрювана вагітність.

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів препарату.

При правильному застосуванні комбінованих оральних контрацептивів (КОК) ступінь невдач складає близько 1% на рік. У разі пропуску прийому таблеток або їх неправильного застосування ступінь невдач може зростати.

Таблетки слід приймати щодня згідно з порядком, зазначеним на упаковці, приблизно в один і той же час, запиваючи невеликою кількістю рідини. Препарат приймають по 1 таблетці на добу протягом 28 днів поспіль. Прийом таблеток з кожної наступної упаковки слід починати на наступний день після закінчення попередньої упаковки.

Початок застосування препарату Діфенда

Гормональні контрацептиви в попередній період (минулий місяць) не застосовувались.

Прийом таблеток слід починати в перший день природного циклу, тобто в перший день менструальної кровотечі. Жінка може розпочати приймати також з 2-5-го дня, проте в цьому випадку необхідно використовувати додатковий метод контрацепції (наприклад бар'єрний) протягом перших 7 днів прийому препарату.

Перехід з іншого орального контрацептиву (КОК), вагінального кільця або трансдермального пластиру.

Бажано почати прийом таблеток препарату Діфенда наступний день після прийому останньої гормонвмісноі таблетки попереднього КОК, але не пізніше наступного дня після перерви в прийомі таблеток або після прийому таблеток плацебо попереднього КОК. У разі застосування контрацептивного вагінального кільця або трансдермального пластиру слід почати приймати препарат Діфенда в день видалення засобу, але не пізніше дня, коли необхідне наступне застосування цих препаратів.

Перехід з методу, що базується на застосуванні лише прогестагену ( "міні-пили», ін'єкції, імплантати) або внутрішньоматкової системи з прогестагеном.

Може розпочати приймати препарат Діфенда в будь-який день після припинення прийому «міні-пили» (в разі імплантату або внутрішньоматкової системи - в день їх видалення, у випадку ін'єкції - замість наступної ін'єкції). Однак у всіх випадках рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому препарату.

Після аборту в I триместрі вагітності.

Можна починати прийом препарату Діфенда відразу. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Після пологів або аборту в II триместрі.

У випадку годування груддю див. Розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Рекомендується починати прийом препарату Діфенда з 21-28-го дня після пологів або аборту в другому триместрі вагітності. Якщо прийом таблеток починають пізніше, рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів приймання таблеток. Однак, якщо статевий акт уже відбувся, то перед початком застосування препарату слід виключити вагітність або почекати до настання першої менструації.

Що робити у випадку пропуску приймання таблетки

Пропуском в прийомі таблеток плацебо можна знехтувати. Однак їх слід виключити з упаковки, щоб уникнути ненавмисного подовження фази застосування плацебо. Наведені нижче вказівки стосуються тільки пропущених активних таблеток, що містять діючі речовини.

Якщо запізнення в прийомі таблетки не перевищує 24 години, протизаплідний дію препарату не знижується. Пропущену таблетку треба прийняти одразу як тільки це з'ясувалося. Наступну таблетку з цієї упаковки слід приймати у звичний час.

Якщо запізнення з прийомом забутої таблетки перевищує 24 години, контрацептивний захист може знизитися. В такому випадку можна керуватися двома основними правилами:

1. Перерва в прийомі таблеток ніколи не може перевищувати 4 дні (будь ласка, зверніть увагу, що рекомендована перерва в прийомі гормоновмісні таблеток - 4 дня).

2. Адекватне пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники безперервним прийомом таблеток протягом 7 днів.

Відповідно до цього у повсякденному житті слід керуватися положеннями, викладеними нижче рекомендаціями:

день 1-7

Має бути прийнято останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичайний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід використовувати бар'єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. У разі, якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче період застосування таблеток плацебо, тим більший ризик вагітності.

день 8-14

Має бути прийнято останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичайний час. За умови, що жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів перед пропуском, немає необхідності використовувати додаткові протизаплідні засоби. Якщо це не так або пропущено більше 1 таблетку, рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом 7 днів.

день 15-24

Ризик зниження надійності зростає з наближенням періоду застосування таблеток плацебо. Однак дотримуючись схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися одного з нижченаведених варіантів застосування препарату, то немає необхідності використовувати додаткові контрацептивні засоби, за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів до пропуску. Якщо це не так, рекомендується дотримуватися першого з нижченаведених варіантів і використовувати додаткові протизаплідні засоби протягом наступних 7 днів.

1. Має бути прийнято останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичайний час до закінчення застосування активних таблеток. 4 таблетками плацебо слід нехтувати. Таблетки з наступної упаковки починають приймати відразу ж після застосування останньої активної таблетки. Малоймовірно, що кровотеча почнеться до закінчення прийому всіх активних таблеток з другої упаковки, хоча під час прийому таблеток можуть спостерігатися кров'янисті виділення або проривна кровотеча.

2. Можна також припинити прийом таблеток з поточної упаковки. В такому випадку перерва у застосуванні препарату повинна складати 4 дні, включаючи дні пропуску таблеток; прийом таблеток слід почати з наступної упаковки.

Якщо після пропуску в прийомі таблеток відсутня очікувана менструація протягом першої нормальної перерви в прийомі препарату, то ймовірна вагітність. Проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж почнете застосування таблеток з нової упаковки.

Рекомендації на випадок порушень з боку травного тракту

У випадку тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту можливе неповне всмоктування препарату. В такому випадку слід застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо блювота почалася протягом 3-4 годин після прийому таблетки Діфенда, ця ситуація схожа на пропуск приймання препарату, тому слід дотримуватися інструкції як в разі пропуску таблеток.

Як змінити час настання менструації або як затримати менструацію

Щоб затримати менструацію, слід продовжувати приймати таблетки Діфенда з нової упаковки та не робити перерви в прийомі гормональних таблеток препарату. Можуть спостерігатися проривна кровотеча або кров'янисті виділення. Зазвичай прийом препарату Діфенда відновлюють після прийому білих таблеток, які містять гормони.

Щоб змістити час настання менструації на інший день тижня, рекомендується скоротити перерву (прийом білих таблеток без гормонів) на стільки днів, на скільки бажано. Слід зазначити, що чим коротшою буде перерва, тим частіше спостерігається відсутність менструальноподібної кровотечі та проривної кровотечі або кров'яні виділення протягом прийому таблеток з другої упаковки (як і у випадку затримки настання менструації).

Пацієнти похилого віку

Препарат Діфенда не показаний після настання менопаузи.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Препарат Діфенда протипоказаний жінкам із захворюваннями печінки тяжкого ступеня.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Препарат Діфенда протипоказаний жінкам з тяжкою нирковою недостатністю або гострою нирковою недостатністю.

Найбільш поширеними побічними реакціями при застосуванні препарату Діфенда є нудота і болючість молочних залоз. Ці побічні реакції виникали в більш 6% жінок, що приймали препарат.

Серйозними побічними реакціями є артеріальна і венозна тромбоемболія.

Психічні порушення: зміни настрою, депресія, пригнічений настрій, зниження і відсутність лібідо, підвищена емоційна лабільність, розлади сну.

З боку нервової системи: головний біль, головний біль, парестезії, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: венозна / артеріальна тромбоемболія, тахікардія, екстрасистолія, легенева емболія, артеріальна гіпотензія / гіпертензія, варикоз.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, біль в животі, нудота, блювота, діарея, гастроентерит, запор, шлунково-кишкові розлади.

З боку шкіри: мультиформна еритема, акне, набряк Квінке, алопеція, екзема, свербіж, швидкоплинні висипання, сухість шкіри, себорея, мультиформна еритема, вузлувата еритема.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: болючість молочних залоз, огрубіння молочних залоз, збільшення молочних залоз, нерегулярні маткові кровотечі, вагінальні кровотечі, кров'янисті виділення зі статевих органів, дисменорея, метрорагія, новоутворення в молочних залозах, фіброзна кіста молочних залоз, припливи, кіста яєчника, менструальні розлади, аменорея, менорагія, вагінальний кандидоз, вагініт, вульвовагінальні порушення, вагінальна сухість, біль в малому тазі, сумнівний результат мазка по Папаніколау (ПАП-тест).

Інфекції та інвазії: кандидоз, простий герпес.

З боку імунної системи: алергічні реакції, бронхіальна астма.

Метаболічні порушення: підвищення апетиту.

З боку органів слуху: зниження слуху.

З боку органу зору: порушення зору.

З боку дихальної системи: фарингіт.

З боку кістково-м'язової системи: біль в шиї, біль у кінцівках, судоми м'язів.

З боку сечовидільної системи: цистит.

Загальні порушення: набряк, астенія, біль, надмірна спрага, підвищене потовиділення.

Лабораторні показники: збільшення або зменшення маси тіла.

Побічні реакції з дуже низькою частотою або із затримкою початку розвитку симптомів, які розглядаються як пов'язані з групою комбінованих оральних контрацептивів, зазначені нижче (див. Також «Протипоказання», «Особливості застосування»)

Пухлини: частота випадків діагностики раку молочної залози незначно підвищена у жінок, які приймають КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок у віці до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози є незначним на тлі загального ризику раку молочної залози. Причинний зв'язок із застосуванням КОК не встановлений.

Пухлини печінки (злоякісні та доброякісні)

Інші стани:

• узелковая еритема
• жінки з гіпертригліцеридемією (підвищений ризик розвитку панкреатиту при застосуванні КОК)
• артеріальна гіпертензія; розвиток або загострення захворювань, для яких зв'язок з прийомом КОК не з'ясований остаточно: жовтяниця або свербіж, пов'язані з холестазом; утворення каменів в жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак, гемолітичний уремічний синдром хорея Сіденхама; герпес вагітних втрата слуху, пов'язана з отосклерозом;
• у жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку;
• гіперплазія ендометрію
• гіперкаліємія;
• порушення функції печінки
• зміни переносимості глюкози або вплив на периферичну інсулінорезистентність;
• хвороба Крона, виразковий коліт
• хлоазма;
• підвищена чутливість (в тому числі такі симптоми, як висип, кропив'янка).

На сьогоднішній день немає ніяких даних клінічних досліджень щодо передозування таблеток препарату Діфенда. На підставі загального досвіду застосування комбінованих пероральних контрацептивів при передозуванні може спостерігатися нудота, блювання у молодих дівчат - вагінальна кровотеча. Спеціального антидоту не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний до застосування в період вагітності. У разі настання вагітності при застосуванні препарату Діфенда, його прийом необхідно припинити. Однак результати досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, що народилися у жінок, які приймали КОК до вагітності, так само, як і на існування тератогенної дії при ненавмисному прийомі КОК в ранні терміни вагітності.

Наявні дані по прийом препарату під час вагітності занадто обмежені для того, щоб зробити висновки щодо негативного впливу препарату Діфенда на перебіг вагітності, здоров'я плоду та новонародженого. Нині ще немає жодних відповідних епідеміологічних даних.

КОК можуть впливати на годування грудьми, оскільки під їх впливом може зменшуватись кількість грудного молока, а також змінюватись його склад. Незважаючи на це, КПК не рекомендується приймати в період годування груддю. Діючі речовини, що входять до складу препарату, та / або їх метаболіти у невеликих кількостях можуть проникати в грудне молоко.

діти

Препарат показаний для застосування лише після настання стійких менструацій.

циркуляторні порушення

На підставі результатів епідеміологічних досліджень припускається існування зв'язку між застосуванням КОК і підвищенням ризику виникнення венозних та артеріальних тромботичних і тромбоемболічних захворювань, таких як інфаркт міокарда, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії та цереброваскулярні явища. Наведені стани виникають рідко.

Ризик виникнення венозної тромбоемболії є найвищим протягом першого року застосування КПК. Такий підвищений ризик існує після початку застосування КОК або відновлення застосування (після 4-тижневого або більшого проміжку в прийомі таблеток) того ж або іншого перорального контрацептиву. Дані великого проспективного дослідження показують, що цей підвищений ризик зберігається переважно протягом перших 3 місяців.

Загальний ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) у жінок, які застосовують низькодозовані контрацептиви (<50 мкг етинілестрадіолу), в 2-3 рази вище, ніж у тих, які їх ніколи не застосовували, і залишається нижче, ніж ризик, асоційований з вагітністю та пологами.

ВТЕ може загрожувати життю або привести до летального результату (в 1-2% випадків).

Венозна тромбоемболія, що проявляється у вигляді венозного тромбозу та / або емболії легеневої артерії, може виникнути при застосуванні будь-якого КОК.

Дуже рідко повідомлялося про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки, нирок, мезентеріальних судинах, судинах головного мозку або сітківки у жінок, які застосовують КОК.

Симптомами тромбозу глибоких вен можуть бути: однобічний набряк ноги або ділянки уздовж вени на нозі; біль або підвищена чутливість у нозі, може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі, відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.

Симптомами емболії легеневої артерії можуть бути: раптова задишка нез'ясованої етіології або прискорене дихання; раптовий кашель, можливо з кров'ю раптовий біль в грудях, яка може посилюватися при глибокому диханні; тривожний стан; запаморочення швидке або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів, наприклад задишка, кашель) є неспецифічними або можуть бути неправильно інтерпретовані як більш поширені або менш важкі явища (наприклад інфекції дихальних шляхів).

Артеріальний тромбоемболічне явище може включати цереброваскулярних порушень, оклюзії судин або інфаркт міокарда. Симптомами інсульту можуть бути: раптове оніміння обличчя, руки або ноги, особливо одностороннє; раптова сплутаність свідомості, порушення мови або мислення; раптове погіршення зору одного або обох очей раптове порушення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації; раптовий сильний або тривалий головний біль без певної причини; втрата свідомості з судомами або без них. Інші симптоми оклюзії судин можуть включати: раптовий біль, набряк або легке посиніння кінцівки; «Гострий» живіт.

Симптомами інфаркту міокарда можуть бути: біль, дискомфорт, відчуття стиснення, тяжкість, відчуття стиснення або тяжкості в грудях, руці або нижче грудини; дискомфортний відчуття в спині, щелепи, горлі, руці, шлунка; почуття переповнення шлунка, порушення травлення або задуха; посилене потовиділення, нудота, блювота або запаморочення надзвичайна слабкість, тривожний стан або задишка швидке або нерегулярне серцебиття.

Артеріальні тромбоемболічні явища можуть загрожувати життю або призводити до летального результату.

Фактори, що підвищують ризик виникнення венозних або артеріальних тромботичних / тромбоемболічних явищ або інсульту:

• вік;
• ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг / м2);
• ускладнений сімейний анамнез (наприклад, випадки венозної або артеріальної тромбоемболії у братів чи сестер або батьків у відносно молодому віці). Якщо є підозра або є спадкова схильність, рекомендується звернутися за консультацією до лікаря перед початком застосування будь-якого КОК;
• тривала іммобілізація, радикальні хірургічні втручання, будь-які хірургічні операції на нижніх кінцівках, значні травми. У цих випадках рекомендується припинити застосування КОК (при планових операціях щонайменше за 4 тижні до її проведення) і не його раніше 2 тижнів після повного відновлення рухливості;
• куріння (ризик зростає з віком). При застосуванні КОК слід припинити куріння, особливо якщо вік перевищує 35 років);
• дисліпопротеїнемія;
• артеріальна гіпертензія;
• мігрень
• захворювання клапанів серця;
• фібриляція передсердь.

Немає єдиної думки щодо можливої ролі варикозного ураження вен і поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії.

Необхідно брати до уваги підвищений ризик розвитку тромбоемболії в післяпологовому періоді.

До інших захворювань, які можуть бути асоційовані з циркуляторними розладами, належать: цукровий діабет; системний червоний вовчак, гемолітичний уремічний синдром хронічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібно-клітинна анемія.

Підвищена частота випадків виникнення мігрені або її посилення при застосуванні КОК (що може бути передвісником порушення мозкового кровообігу) може вимагати термінового припинення застосування КОК.

Біохімічні показники, які можуть бути характерними при спадковій або набутій схильності до венозних або артеріальних тромбозів, включають: резистентність до активованого протеїну С (АРС), гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла), вовчаковий антикоагулянт.

Аналізуючи співвідношення ризик / користь, рекомендується враховувати той факт, що адекватне лікування станів, про які згадувалося вище, може знижувати пов'язаний з ними ризик виникнення тромбозів, а також і те, що ризик виникнення тромбозів, асоційованих з вагітністю, вищий, ніж при застосуванні в низьких КОК (<0,05 мг етинілестрадіолу).

пухлини

Найважливішим фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистенція папіломавірусу. Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на підвищення ризику розвитку раку шийки матки при тривалому застосуванні КОК, проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з'ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад скринінг стану шийки матки та статеву поведінку, включаючи використання бар 'інтер'єрних методів контрацепції.

Метааналіз на підставі 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після закінчення застосування КОК. Оскільки рак молочної залози у жінок у віці до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків раку молочної залози у жінок, які застосовують або застосовували недавно КОК, є незначним щодо загального ризику раку молочної залози. Результати цих досліджень не надають доказів існування причинного зв'язку і можуть бути обумовлені як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК, так і біологічною дією КОК або поєднанням обох факторів. Відзначено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, коли-небудь приймали КОК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не вживав КПК.

У рідкісних випадках у жінок, які застосовують КОК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше - злоякісні пухлини печінки, в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. Сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі, виявлені при диференціальної діагностики, можуть свідчити про наявність пухлини печінки.

Злоякісні новоутворення можуть бути небезпечними для життя і приводити до летального результату.

інші стану

У пацієнток з нирковою недостатністю може бути обмеженою здатність до висновку калію. В ході клінічного дослідження було виявлено, що прийом дроспіренону не впливає на концентрацію калію в сироватці у пацієнток з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості. Ризик розвитку гіперкаліємії теоретично можливий тільки у пацієнток з нирковою недостатністю, в яких концентрація калію в сироватці крові до лікування знаходилася у верхніх межах контрольного діапазону і які додатково приймають калійзберігаючі препарати.

Жінки з гіпертригліцеридемією або сімейним анамнезом з цим порушенням знаходяться в групі ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КОК.

Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, що приймають КОК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску є рідкісним явищем. Однак якщо тривала клінічно виражена артеріальна гіпертензія виникає при застосуванні КОК, то слід скасувати КОК і лікувати гіпертензію. Якщо це доцільно, застосування КОК може бути відновлено після досягнення нормалізації артеріального тиску терапії.

Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КОК, але їх зв'язок із застосуванням КПК не є остаточно з'ясованим: жовтяниця та / або свербіж, пов'язаний з холестазом, утворення жовчних каменів, порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сіденхама, герпес вагітних, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом.

При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинити приймання КПК, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних. При рецидиві холестатичної жовтяниці, що вперше виникла під час вагітності або попереднього приймання статевих гормонів, застосування КОК слід припинити.

Хоча КОК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим жінкам з діабетом, які приймають низькодозовані КОК (<0,05 мг етинілестрадіолу). Однак жінки, які страждають на цукровий діабет, повинні ретельно обстежитися протягом застосування КОК.

Хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути пов'язані із застосуванням КОК.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час застосування КОК.

Кожна таблетка містить 46 мг лактози. При наявності рідкісних спадкових захворювань непереносимості галактози, дефіциту лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози рекомендується враховувати це кількість лактози.

Медичне обстеження

Перед початком або відновленням приймання препарату Діфенда рекомендується зібрати повний медичний анамнез і пройти повне медичне обстеження. При застосуванні КОК слід проходити періодичні обстеження. Проведення таких періодичних обстежень є важливим, оскільки стани, зазначені в розділі "Протипоказання", наприклад транзиторна ішемічна атака, або фактори ризику (наприклад, сімейний анамнез з венозних або артеріальних тромбозом) можуть вперше виникнути при застосуванні КОК.

Частота і характер цих обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки, проте в цілому вони включають як мінімум вимірювання артеріального тиску, обстеження молочних залоз, органів черевної порожнини та таза, цитологічне дослідження шийки матки.

Діфенда, як і інші комбіновані оральні контрацептиви, не захищає від зараження ВІЛ-інфекцією (СНІДом) чи будь-яким іншим захворюванням, що передається статевим шляхом.

зниження ефективності

Ефективність КПК може знижуватися в разі пропуску прийому таблетки, розладів шлунково-кишкового тракту або застосування лікарських засобів.

контроль циклу

При прийомі пероральних контрацептивів можуть спостерігатися міжменструальні кров'янисті виділення (кров'янисті виділення або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень про вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводили. Що стосується жінок, які приймають комбіновані оральні контрацептиви, не повідомлялося про вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Взаємодія пероральних контрацептивів та інших лікарських засобів зокрема індукторів ферментів, деяких антибіотиків, може призводити до проривної кровотечі та / або втрати ефективності контрацептиву. При лікуванні будь-яким із цих препаратів слід застосовувати бар'єрний метод додатково до прийому КОК або інший метод контрацепції. При лікуванні препаратами, які індукують мікросомальні ферменти, бар'єрний метод слід застосовувати протягом всього терміну лікування і ще протягом 28 днів після припинення його застосування.

При лікуванні антибіотиком (за винятком рифампіцину і гризеофульвіну) бар'єрний метод слід використовувати протягом 7 днів після його відміни. У разі, якщо бар'єрний метод все ще застосовується, а таблетки в поточній упаковці вже закінчилися, слід почати застосовувати таблетки з наступної упаковки без перерви в прийомі препарату.

Може спостерігатися взаємодія з лікарськими засобами, які індукують мікросомальні ферменти, збільшуючи кліренс статевих гормонів (наприклад, фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин, і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій).

Інгібітори протеази ВІЛ (наприклад, ритонавір) і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) та їх комбінації також можуть впливати на метаболізм у печінці.

Результати деяких клінічних досліджень дають підставу припустити, що ентерогепатична циркуляція естрогенів може знижуватися при прийманні певних антибіотиків, які можуть знижувати концентрацію етинілестрадіолу (наприклад, антибіотики пеніцилінового і тетрациклінового ряду).

Основні метаболіти дроспіренону в плазмі крові утворюються без участі системи цитохрому Р450. Інгібітори цієї ферментної системи не впливають на метаболізм дроспіренону.

Діфенда може вплинути на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно, концентрація в плазмі крові та тканинах може збільшуватися (наприклад, циклоспорин) або зменшуватися (ламотриджин).

На підставі досліджень інгібування in vitro і досліджень взаємодії in vivo за участю жінок-добровольців, які приймали омепразол, симвастатин і мідазолам як субстрати-маркери, встановлено, що взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з метаболізмом інших препаратів малоймовірна.

Інші форми взаємодії

При одночасному застосуванні Діфенди з препаратами, які здатні підвищувати рівень калію в сироватці, теоретично можливо його підвищення. Такі препарати містять антагоністів рецепторів ангіотензину II, калійзберігаючі діуретики та антагоністи альдостерону. Однак в дослідженнях, оцінювали взаємодія дроспіренону в комбінації з естрадіолом, з інгібіторами АПФ або індометацином, не спостерігалося ні клінічно або статистично достовірної різниці концентрації калію в сироватці крові.

лабораторні аналізи

Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати певних лабораторних аналізів. Дроспіренон призводить до збільшення активності реніну і альдостерону в плазмі, індукованої його помірною антимінералокортикоїдною активністю.

Фармокодінаміка. Протизаплідний дію комбінованих оральних контрацептивів (КОК) базується на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є пригнічення овуляції і зміни цервікальної секреції.

Крім захисту від вагітності, КПК мають ще низку позитивних властивостей, які слід враховувати при виборі методу контролю народжуваності. Цикл стає регулярним, менструація менш болючою, а кровотеча зменшується. Останнє може знизити частоту виникнення залізодефіцитної анемії.

Крім контрацептивних, дроспіренон має й інші властивості, зокрема антимінералокортикоїдними активність, за рахунок якої він запобігає збільшенню маси тіла і інших симптомів, пов'язаних із затримкою рідини. Дроспіренон перешкоджає затримці натрію, що обумовлена естрогенами, забезпечуючи дуже добру переносимість та поліпшення стану при передменструальному синдромі. У поєднанні з етинілестрадіолу дроспиренон позитивно впливає на ліпідний профіль, підвищуючи вміст ліпопротеїнів високої щільності. Дроспіренон виявляє антиандрогенів дію, позитивно впливаючи на шкіру, зменшуючи прояви акне і вироблення шкірного сала. Також дроспіренон не протидіє викликаному етинілестрадіолу збільшення рівня глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), а це корисно для зв'язування та інактивації ендогенних андрогенів.

Дроспіренон не має ніякої андрогенної, естрогенної, глюкокортикоїдної та антиглюкокортикоїдної активності. Це в поєднанні з антимінералокортикоїдними та антиандрогенними властивостями вказує на подібність фармакологічного та біохімічного профілю дроспіренону до натурального гормону прогестерону. Крім цього, існують докази зниження ризику раку ендометрія і яєчників при застосуванні КОК.

Доведено, що при застосуванні в високих КОК (50 мкг етинілестрадіолу) знижується ризик виникнення кіст яєчників, запальних захворювань тазових органів, доброякісних захворювань молочної залози та позаматкової вагітності. Стосується це в низьких КОК, остаточно не встановлено.

Доклінічні дані з безпеки.

Результати доклінічних досліджень не вказують на існування особливого ризику для людського організму, після проведення стандартних досліджень токсичності при повторному застосуванні, генотоксичности, канцерогенності та репродуктивної токсичності. Однак слід брати до уваги, що статеві стероїди можуть сприяти росту певних гормонозалежних тканин та пухлин.

Фармакокінетика.

дроспіренон

всмоктування

Перорального прийому дроспіренон швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація в сироватці крові, становить 35 нг / мл, досягається через 1-2 години після одноразового перорального прийому. Біодоступність становить 76-85%. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність.