Сечогінні пігулки

Діуретики - це група медичних препаратів, що відрізняються за хімічною структурою, які за рахунок гальмування процесу реабсорбції в канальцях нирок води та солей дозволяють їм інтенсивніше виводити рідину з організму разом із сечею. В результаті кількість рідини, що міститься в серозних порожнинах та тканинах, знижується.

У яких випадках застосовуються сечогінні таблетки?

Препарати цієї групи є важливою складовою комплексної терапії та профілактики багатьох серйозних патологій, серед яких, зокрема:

• артеріальна гіпертензія;
• захворювання серцево-судинної системи, наслідком яких є застій рідини в тканинах і порожнинах і пов'язана з цим явищем зайва вага;
• хвороби печінки та нирок у гострій чи хронічній формах, що супроводжуються набряками.

Також діуретики досить широко застосовуються при отруєннях (найчастіше – хімічних), низці захворювань ендокринної системи, глаукомі, олігурії та навіть епілепсії (у складі комплексного лікування).

Механізм дії діуретиків

На загальному рівні сечогінний ефект, характерний для цієї групи лікарських засобів, досягається за рахунок їхнього впливу на тканину нирок. Результатом цього впливу є уповільнення зворотного поглинання відфільтрованої ними рідини, а також розчинених у ній солей натрію та калію. Як наслідок, прискорюється процес утворення та виведення сечі. В результаті організм отримує можливість позбутися надлишків рідини.

Якщо ж розглянути принципи впливу сечогінних засобів на нирки детальніше, ці препарати можна розділити на кілька основних видів. Так, тіазидні діуретики впливають на початкові ділянки дистальних відділів ниркових канальців. Аналогічним чином діють і тіазідоподібні сечогінні засоби.

У свою чергу, петльові діуретики впливають на висхідний відділ так званої петлі Генле. Дія калійзберігаючих діуретиків зосереджено на дистальному відділі канальців, а також на збірних трубочках, осмотичних - на проксимальному відділі канальців, низхідній ділянці петлі Генле спільно зі збірними трубочками. Також прямим впливом на проксимальний відділ канальців характеризуються інгібітори карбоангідрази.

Класифікація сечогінних засобів за силою дії

Відповідно до ступеня вираженості сечогінного ефекту діуретики прийнято класифікувати на три базові категорії. Перша з них – сильні сечогінні засоби. До них, зокрема, належать:

• Фуросемід (Лазікс);
• Торасемід (Тріфас);
• Клопамід (Брінальдікс).

А також урегіт (етакринова кислота) та осмодіуретики – маніт, сечовина.

Типовими представниками категорії середніх сечогінних засобів є:

• Гідрохлортіазид;
• Циклометіазид;
• Хлорталідон.

Категорія слабких сечогінних засобів в основному представлена препаратами на основі рослин (трава мучниця, листя ортосифону, березові бруньки та інші натуральні компоненти), що мають досить м'яку сечогінну дію, а також спіронолактоном, діакарбом, тріамтереном.

Переваги та недоліки сечогінних таблеток

Як і будь-які інші лікарські форми діуретиків, сечогінні таблетки мають власну таблицю плюсів та мінусів. Так, до переваг цієї лікарської форми діуретиків можна віднести:

• практичність – зручно зберігати, брати із собою та вживати;
• ефективність – за рахунок наявності захисної оболонки діюча речовина концентрується та засвоюється у певному відділі ШКТ;
• пролонговану дію – також досягається завдяки захисній оболонці.

Що стосується недоліків сечогінних таблеток, то основним з них, мабуть, є не найкоротший часовий проміжок, протягом якого ліки починають діяти. У цьому сенсі таблетки значно поступаються деяким іншим лікарським формам, наприклад, ін'єкціям. Крім того, деякі пацієнти можуть зазнавати серйозного дискомфорту при спробі проковтнути таблетку. Особливо це стосується дітей.

Як правильно приймати діуретики при набряках?

Увага!

Сечогінні препарати в таблетках не рекомендується використовувати для самолікування. Вибирати конкретні препарати, дози, тривалості курсу, правити список призначень, вносячи до нього ті чи інші зміни, може тільки лікар!

Існує кілька базових правил, з якими необхідно ознайомитись перш ніж купити сечогінні таблетки та приступити до їх застосування:

• На початковому етапі терапії варто вибрати найслабший з рекомендованих для конкретного випадку медикаментів.
• Курс сечогінної терапії має здійснюватися строго у щоденному режимі. Переривати його категорично не рекомендується, оскільки це може призвести до виникнення та розвитку низки негативних процесів в організмі.
• Якщо монотерапія не допомагає, є сенс ще раз звернутися до фахівця, щоб він міг призначити комбінації діуретиків з різним механізмом дії.

Побічні ефекти діуретиків

Поряд з лікувальною дією сечогінні таблетки можуть стати причиною ряду побічних ефектів. З конкретним переліком протипоказань можна ознайомитись у відповідному розділі інструкції до конкретного препарату. Так, серед симптомів, пов'язаних із прийомом тіазидних діуретиків, може спостерігатися гіпокаліємія (знижена концентрація в крові іонів калію). Перевищення дозування цих препаратів часто спричиняє гіпотонію (зниження артеріального тиску) та зневоднення.

Основним побічним ефектом, характерним для сольових діуретиків, є порушення балансу рідини та електролітів. Небезпечним симптомом при прийомі калійзберігаючих діуретиків є гіперкаліємія (підвищений вміст калію в крові).

Де придбати діуретики?

МІС Аптека 9-1-1 пропонує всім охочим вигідну можливість придбати сечогінні таблетки, ціна на які, сподіваємося, зуміє приємно вас здивувати.

До ваших послуг:

• можливість уточнити наявність у продажу конкретного препарату, ознайомитись з відгуками інших відвідувачів сайту про нього;
• можливість забронювати необхідні ліки або без будь-яких проблем замовити його онлайн;
• можливість доставки придбаних товарів по Києву та іншим регіонам України;
• великий асортимент якісних лікарських препаратів.

Список використаної літератури

1. Державний реєстр лікарських засобів України;
2. National Library of Medicine;
3. The New England Journal of Medicine.

Популярні питання

Які сечогінні пити при набряках?

Орієнтовний перелік діуретиків, найбільш ефективних для нормалізації водно-сольового обміну при набряках, має такий вигляд:

• Фуросемід;
• Торасемід;
• Спіронолактон.

Що буде, якщо пити сечогінні щодня?

Безконтрольний прийом діуретичних речовин може призводити до зневоднення, нерідко стає причиною дефіциту калію та інших негативних наслідків для організму, багато з яких є надзвичайно небезпечними. Щоденний прийом сечогінних препаратів допускається, якщо це відповідає призначенню лікаря.