Упаковка / 50 шт.
блістер / 25 шт.
| Торгівельна назва | Ипигрикс |
| Діючі речовини | Іпидакрин |
| Кількість діючої речовини: | 20 мг |
| Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці: | 50 таблеток (2 блістери по 25 шт.) |
| Первинна упаковка: | блістер |
| Спосіб застосування: | Орально |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Імпортний |
| Походження: | Хімічний |
| Виробник: | ГРІНДЕКС АТ |
| Країна виробництва: | Латвія |
| Заявник: | Grindex |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС N Препарати для лікування захворювань нервової системи N07 Інші засоби, що діють на нервову систему N07A Парасимпатоміметики N07AA Антихолінестеразні засоби |
|
Фармакодинаміка. Іпідакрін - це препарат, який має біологічно вигідну комбінацію двох молекулярних ефектів: блокади калієвої проникності мембрани та пригнічення холінестерази. при цьому блокада калієвої проникності мембрани відіграє вирішальну роль.
Блокада калієвої проникності мембрани обумовлює перш за все продовження реполярізаціонной фази потенціалу дії збудженої мембрани та підвищення активності пресинаптичного аксону. Це призводить до збільшення входу іонів кальцію в пресинаптическую терміналь, що в свою чергу обумовлює збільшення викиду медіатора в пресинаптичних щілину у всіх синапсах. Підвищення концентрації медіатора в синаптичній щілині сприяє сильної стимуляції постсинаптичної клітини внаслідок медіатор-рецепторної взаємодії. У холінергічних синапсах інгібування холінестерази стає причиною ще більшого накопичення нейромедіатора в синаптичній щілині та посилення функціональної активності постсинаптичної клітини (скорочення, проведення збудження).
Іпідакрін підсилює вплив ацетилхоліну, адреналіну, серотоніну, гістаміну, окситоцину на гладкі м'язи.
Іпідакрін проявляє такі фармакологічні ефекти, як:
Іпідакрін не робить тератогенної, ембріотоксичної, мутагенної, канцерогенної, алергізуючої і імунотоксичної дії, а також не впливає на ендокринну систему.
Фармакокінетика. Після прийому всередину швидко всмоктується з травного тракту. C max досягається в плазмі крові через 1 год після прийому. З крові швидко надходить до тканин, і в стадії стабілізації в плазмі реєструються тільки 2%, T ½ в фазі розподілу - 40 хв. 40-50% Іпідакрін зв'язуються з білками плазми крові. Абсорбується переважно з дванадцятипалої кишки, трохи менше - з тонкої і клубової кишки, тільки 3% дози всмоктується в шлунку. Виведення з організму здійснюється за рахунок поєднання ниркових і позаниркових механізмів (біотрансформація, секреція з жовчю), при цьому переважає секреція з сечею. Тільки 3,7% препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді, що свідчить про швидке метаболізмі в організмі.
Захворювання периферичної нервової системи (нейропатії, неврити, поліневрити та полінейропатії, мієлополірадикулоневрити), міастенія і міастенічні синдром різної етіології;
Таблетки застосовують внутрішньо.
При невритах - по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Курс лікування - від 10-15 днів при гострих невритах до 20-30 днів при хронічних невритах. У разі необхідності курс лікування повторювати 2-3 рази з інтервалом в 2-4 тижні до досягнення максимального ефекту.
При мієлополірадикулоневритах і парезах - по 1 таблетці 2-3 рази на добу протягом 30-40 днів. Курси лікування повторювати багаторазово з перервою 1-2 міс до досягнення терапевтичного ефекту.
При міастенії і міастенічних синдромах - по 1-2 таблетці 2-3 рази на добу. При важких формах дозу можна підвищити до 200 мг/добу (по 2 таблетки 5 разів на добу через 2-3 год). Лікування курсове, чергують з класичними антіхолінестеразнимі препаратами.
При розсіяному склерозі та інших формах демієлінізуючих захворювань нервової системи, бульбарном паралічі - по 1 таблетці 3-5 разів на добу протягом 60 днів 2-3 рази на рік.
При хвороби Альцгеймера та інших формах старечого порушення розумової діяльності починати з дози 1-2 таблетки на добу, розподіливши на 2 прийоми, поступово підвищуючи дозу на 2 таблетки на тиждень до 6-10 таблеток на добу (2 таблетки 3-5 разів на добу) .
Тривалість лікування - від 4 місяців до 1 року. Можлива курсова терапія - по 4-5 міс з перервою в 1-2 міс.
При органічних ураженнях ЦНС, що супроводжуються руховими порушеннями, - по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Середній курс лікування - 30 днів. У разі необхідності курс лікування можна повторити.
При атонії кишечника - по 1 таблетці 1-3 рази на добу. Курс лікування становить 1-3 тижнів.
Дітям у віці старше 12 років із затримкою розумового розвитку та захворюваннями периферичної нервової системи призначати по 1 таблетці (20 мг) 2-3 рази на добу. Курс лікування становить 1-2 місяців залежно від клінічної картини.
Діти. Препарат можна застосовувати у дітей віком від 12 років.
Підвищена чутливість до Іпідакрін і / або інших компонентів препарату; епілепсія; екстрапірамідні порушення з гіперкінезами; стенокардія; виражена брадикардія; ба; вестибулярні розлади; механічна непрохідність кишечника і сечовивідних шляхів; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки в стадії загострення.
Класифікація частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100-1 / 10); нечасто (≥1 / 1000-1 / 100); рідко (≥1 / 10 000-1 / 1000); дуже рідко (1/10 000), включаючи окремі випадки; невідомо (не можна визначити за наявними даними).
Можливі побічні ефекти пов'язані з порушенням M-холінорецепторів.
З боку серця: часто - серцебиття, брадикардія, біль за грудиною.
З боку нервової системи: нечасто (при застосуванні високих доз) - запаморочення, головний біль, сонливість, загальна слабкість, м'язові судоми.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто - збільшення виділення бронхіального секрету, бронхоспазм.
З боку травної системи: часто - слиновиділення, нудота; нечасто (при застосуванні високих доз) - блювота; рідко - діарея, біль в епігастральній ділянці.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: невідомо - жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - посилене потовиділення; нечасто - після прийому високих доз можливі алергічні реакції, в тому числі кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, висип.
З боку репродуктивної системи: невідомо - підвищення тонусу матки.
Слиновиділення і брадикардії можуть бути зменшені блокаторами холинорецепторов (атропін і т.д.). У разі появи небажаних ефектів слід знизити дозу або зробити коротку перерву в застосуванні препарату (1-2 дні).
З обережністю застосовувати у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, захворюваннями дихальних шляхів, включаючи гострі захворювання дихальних шляхів, захворюваннями серцево-судинної системи, не пов'язаними з коронарною болем, з тиреотоксикозом.
Таблетки Іпігрікс містять лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід їх застосовувати.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Іпідакрін підвищує тонус матки та може викликати передчасні пологи, тому в період вагітності його застосування протипоказано.
У період годування груддю застосування Іпідакрін протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Іпідакрін може оказії седативну дію, тому слід бути обережними при керуванні автотранспортом.
Іпідакрін підсилює седативний ефект в комбінації із засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи. дію і побічні ефекти посилюються при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази та m-холиномиметическими засобами.
При одночасному застосуванні з холинергическими засобами у хворих на міастенію підвищується ризик розвитку холинергического кризу. Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо блокатори β-адренорецепторів застосовувати до початку лікування Іпідакрін.
Іпідакрін можна застосовувати в комбінації з ноотропні препаратами.
Алкоголь посилює побічні ефекти препарату.
Церебролізин покращує дію Іпідакрін на психіку.
При тяжких формах захворювань може розвинутися холінергічний криз.
Симптоми: бронхоспазм, сльозотеча, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики травного тракту, спонтанна дефекація і сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення провідності серця, аритмії, зниження артеріального тиску, занепокоєння, тривожність, збудження, відчуття страху, атаксія, судоми, кома, порушення мови, сонливість, загальна слабкість.
Лікування: симптоматична терапія. Застосування блокаторів M-холінорецепторів (атропін, тригексифенідил, метоцінія йодид).
При температурі не вище 25 °C.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Ипигрикс табл. 20мг №50 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Ипигрикс табл. 20мг №50 є:
Упаковка / 50 шт.
діюча речовина: ipidacrine;
1 таблетка містить 20 мг іпідакрину гідрохлориду (в перерахунку на безводну речовину);
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; кальцію стеарат.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскоциліндрічні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою.
Засоби, що діють на нервову систему. Парасимпатоміметики. Антихолинестеразні засоби.
Код АТХ N07A A.
Іпідакрин ‒ це препарат, що має біологічно вигідну комбінацію двох молекулярних ефектів: блокади калієвої проникності мембрани та інгібування холінестерази. При цьому блокада калієвої проникності мембрани відіграє вирішальну роль.
Блокада калієвої проникності мембрани призводить, перш за все, до продовження реполяризаційної фази потенціалу дії збудженої мембрани і підвищення активності пресинаптичного аксону. Це спричиняє збільшення входу іонів кальцію у пресинаптичну терміналь, що, у свою чергу, призводить до збільшення викиду медіатору у пресинаптичну щілину у всіх синапсах. Підвищення концентрації медіатору у синаптичній щілині сприяє сильнішій стимуляції постсинаптичної клітини внаслідок медіатор-рецепторної взаємодії. У холінергічних синапсах інгібування холінестерази стає причиною ще більшого накопичення нейромедіатору в синаптичній щілині і посилення функціональної активності постсинаптичної клітини (скорочення, проведення збудження).
Іпідакрин посилює вплив ацетилхоліну, адреналіну, серотоніну, гістаміну, окситоцину на гладкі м’язи.
Іпідакрин проявляє такі фармакологічні ефекти:
- стимуляція і відновлення нервово-м’язової передачі;
- відновлення проведення імпульсу у периферичній нервовій системі після її блокади різними агентами (травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду, токсинів тощо);
- посилення скоротливості гладком’язових органів;
- специфічно помірне стимулювання центральної нервової системи (ЦНС) з окремими проявами седативного ефекту;
- покращення пам’яті та здатності до навчання;
- аналгетичний ефект.
Іпідакрин не має тератогенної, ембріотоксичної, мутагенної, канцерогенної, алергенної та імунотоксичної дії, а також не впливає на ендокринну систему.
Після прийому внутрішньо швидко всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація активної речовини досягається у плазмі крові через 1 годину після прийому. Із крові швидко надходить у тканини, і в стадії стабілізації у сироватці крові виявляється тільки 2 %, період напівелімінації у фазі розподілу ‒ 40 хвилин. 40‒50 % іпідакрину зв’язуються з білками плазми крові. Абсорбується переважно із дванадцятипалої кишки, трохи менше ‒ із тонкої та клубової кишок, тільки 3 % дози всмоктується у шлунку. Виведення з організму здійснюється за рахунок поєднання ниркових і позаниркових механізмів (біотрансформація, секреція з жовчю), при цьому переважає секреція з сечею. Тільки 3,7 % препарату виділяється з сечею у незміненому вигляді, що свідчить про швидкий метаболізм в організмі.
- Захворювання периферичної нервової системи (нейропатії, неврити, поліневрити і полінейропатії, мієлополірадикулоневрити), міастенія та міастенічний синдром різної етіології.
- Бульбарні паралічі і парези.
- Порушення пам’яті різної етіології (хвороба Альцгеймера та інші форми старечого порушення розумової діяльності); затримка розумового розвитку у дітей.
- Відновлювальний період органічних уражень ЦНС, що супроводжуються руховими порушеннями.
- У комплексній терапії розсіяного склерозу та інших форм демієлінізуючих захворювань нервової системи.
- Атонія кишечнику.
- Підвищена чутливість до іпідакрину та/або до інших компонентів препарату.
- Епілепсія.
- Екстрапірамідні порушення з гіперкінезами.
- Стенокардія.
- Виражена брадикардія.
- Бронхіальна астма.
- Вестибулярні розлади.
- Механічна непрохідність кишечнику і сечовивідних шляхів.
- Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення.
Іпідакрин посилює седативний ефект у комбінації з засобами, які пригнічують ЦНС. Дія та побічні ефекти підсилюються при сумісному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази і м-холіноміметичними засобами.
При одночасному застосуванні з холінергічними засобами у хворих на міастенію підвищується ризик розвитку холінергічного кризу. Зростає риск розвитку брадикардії, якщо β-адреноблокатори застосовувати до початку лікування іпідакрином.
Іпідакрин можна застосовувати в комбінації з ноотропними препаратами.
Алкоголь підсилює побічні ефекти препарату.
Церебролізин покращує дію іпідакрину на психіку.
З обережністю застосовувати пацієнтам з пептичною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, захворюваннями дихальних шляхів, включаючи гострі захворювання дихальних шляхів, захворюваннями серцево-судинної системи, які не пов’язані з коронарними болями, з тиреотоксикозом.
Таблетки ИПИГРИКС® містять лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід їх застосовувати.
Іпідакрин підвищує тонус матки і може спричинити передчасні пологи, тому у період вагітності його застосування протипоказано.
У період годування груддю застосування іпідакрину протипоказане.
Іпідакрин може проявляти седативну дію, тому слід бути обережними під час керування транспортними засобами.
Препарат застосовують внутрішньо.
При невритах – по 1 таблетці 2–3 рази на добу. Курс лікування – від 10–15 днів при гострих невритах, до 20–30 днів при хронічних невритах. У разі необхідності курс лікування повторювати 2–3 рази з інтервалом у 2–4 тижні до досягнення максимального ефекту.
При мієлополірадикулоневритах і парезах – по 1 таблетці 2–3 рази на добу протягом 30–40 днів. Курси лікування повторювати багаторазово з перервою 1–2 місяці до досягнення терапевтичного ефекту.
При міастенії і міастенічних синдромах – по 1-2 таблетці 2–3 рази на добу. При тяжких формах дозу можна підвищити до 200 мг на добу (по 2 таблетки 5 разів на добу через 2–3 години). Лікування курсове, чергують з лікуванням класичними антихолінестеразними препаратами.
При розсіяному склерозі і інших формах демієлінізуючих захворювань нервової системи, бульбарному паралічі – по 1 таблетці 3–5 разів на добу протягом 60 днів 2–3 рази на рік.
При хворобі Альцгеймера та інших формах старечого порушення розумової діяльності починати з дози 1–2 таблетки на добу, розподіливши на 2 прийоми, поступово підвищуючи дозу на 2 таблетки на тиждень до 6–10 таблеток на добу (2 таблетки 3–5 разів на добу). Тривалість лікування – від 4 місяців до 1 року. Можлива курсова терапія – по 4–5 місяців з перервою в 1–2 місяці.
При органічних ураженнях ЦНС, що супроводжуються руховими порушеннями – по 1 таблетці 2–3 рази на добу. Середній курс лікування – 30 днів. У разі необхідності курс лікування можна повторити.
При атонії кишечнику – по 1 таблетці 1–3 рази на добу. Курс лікування становить 1–3 тижні.
Дітям віком від 12 років із затримкою розумового розвитку та захворюваннями периферичної нервової системи призначати по 1 таблетці (20 мг) 2–3 рази на добу. Курс лікування становить 1–2 місяці, залежно від клінічної картини.
Діти.
Препарат можна застосовувати дітям віком від 12 років.
При тяжкій інтоксикації може розвинутися холінергічний криз.
Симптоми: бронхоспазм, сльозотеча, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики травного тракту, спонтанна дефекація та сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення провідності серця, аритмії, зниження артеріального тиску, занепокоєння, тривожність, збудження, відчуття страху, атаксія, судоми, кома, порушення мовлення, сонливість, загальна слабкість.
Лікування: симптоматична терапія. Застосування м-холіноблокаторів (атропін, циклодол, метацин).
Класифікація частоти побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до (≥ 1/1000 до
Можливі побічні ефекти пов’язані із збудженням м-холінорецепторів.
З боку серця: часто – серцебиття, брадикардія, біль за грудиною.
З боку нервової системи: нечасто (при застосуванні високих доз) – запаморочення, головний біль, сонливість, загальна слабкість, м’язові судоми.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: нечасто – підвищення виділення бронхіального секрету, бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – слиновиділення, нудота; нечасто (при застосуванні високих доз) – блювання; рідко – діарея, біль в епігастральній ділянці.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: невідомо – жовтяниця.
З боку шкіри і підшкірних тканин: часто – посилене потовиділення, нечасто – після прийому високих доз можливі алергічні реакції, у тому числі кропив’янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання.
З боку репродуктивної системи: невідомо – підвищення тонусу матки.
Слиновиділення і брадикардію можуть зменшити холіноблокатори (атропін тощо). У разі появи небажаних ефектів слід зменшити дозу або зробити коротку перерву у застосуванні препарату (1–2 дні).
5 років.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Зберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 25 таблеток у блістері; по 2 блістери в пачці з картону.
За рецептом.
АТ «Гріндекс».
Адреса
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
