Упаковка / 20 шт.
блістер / 10 шт.
| Торгівельна назва | Фенібут |
| Діючі речовини | Фенібут |
| Кількість діючої речовини: | 250 мг |
| Кількість в упаковці: | 20 таблетки (2 блістери по 10 шт) |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
|
Код АТС N Препарати для лікування захворювань нервової системи N06 Засоби стимулюючі нервову систему N06B Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі порушення уваги і гіперактивності (adhd) N06BX Інші психостимулюючі та ноотропні засоби N06BX22 Фенібут |
|
Фенібут - психостимулятор та ноотропний засіб.
З боку нервової системи: частота невідома ‒ сонливість (на початку лікування), головний біль та запаморочення (в дозах вище 2 г на день, при зменшенні дози вираженість побічної дії зменшується).
З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома ‒ нудота (на початку лікування), блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома ‒ гепатотоксичність (при тривалому застосуванні високих доз).
З боку імунної системи: частота невідома ‒ реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, еритему, висип, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, набряк язика.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алергічні реакції (висип, свербіж).
Порушення психіки: частота невідома − емоційна лабільність, порушення сну (дані побічні реакції можуть спостерігатися у дітей при недотриманні інструкції для застосування).
Фенібут приймають перорально перед вживанням їжі. Таблетку ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю води.
При астенічних та тривожно-невротичних станах дорослим призначають по 250−500 мг (1−2 таблетки) 3 рази на добу. Найвищі разові дози: для дорослих – 750 мг, для пацієнтів літнього віку – 500 мг.
Курс лікування становить 2−3 тижні. У разі необхідності курс лікування можна збільшити до 4−6 тижнів.
Дітям віком від 8 до 14 років призначати по 250 мг (1 таблетка) 3 рази на добу.
Курс лікування становить 2−6 тижнів.
Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного апарату різного походження. При дисфункції вестибулярного апарату інфекційного походження і хворобі Меньєра в період загострення лікарський засіб Фенібут призначають по 750 мг (3 таблетки) 3 рази на день протягом 5−7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів – по 250−500 мг (1‒2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5−7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При відносно легкому перебігу захворювань Фенібут застосовують по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 5−7 днів, а потім − 250 мг 1 раз на добу протягом 7−10 днів.
Для усунення запаморочення при дисфункціях вестибулярного апарату судинного та травматичного генезу Фенібут призначають по 250 мг 3 рази на добу протягом 12 днів.
Для профілактики кінетозу лікарський засіб приймають у дозі 250−500 мг одноразово за одну годину до передбачуваного початку хитавиці або при появі перших симптомів захитування.
Для купірування алкогольного абстинентного синдрому Фенібут у перші дні лікування призначають по 250−500 мг 3 рази на день і 750 мг на ніч, поступово знижуючи добову дозу до звичної для дорослих.
Дослідження на тваринах не виявили мутагенні, тератогенні або ембріотоксичні ефекти фенібуту. Немає достатніх та добре контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування фенібуту у вагітних. Тому застосування Фенібуту у період вагітності або годування груддю протипоказано.
Лікарський засіб можна застосовувати дітям віком від 8 років.
Пацієнтам, у яких під час застосування лікарського засобу Фенібут виникають сонливість, запаморочення або інші порушення з боку центральної нервової системи, слід утримуватися від керування автотранспортними засобами та роботи з іншими механізмами.
Фенібут − малотоксичний лікарський засіб: лише у добовій дозі 7‒14 г у разі тривалого застосування він може бути гепатотоксичним. Дані щодо передозування відсутні.
Зазначені дози значно перевищують рекомендовану дозу (середня терапевтична доза становить 500−2000 мг).
Симптоми: сонливість, нудота, блювання, запаморочення.
При тривалому застосуванні високих доз можливий розвиток артеріальної гіпотензії, гострої ниркової недостатності, еозинофілії та жирової дистрофії печінки.
Лікування: промивання шлунка. Терапія симптоматична.
Специфічного антидоту немає.
Лікарський засіб можна комбінувати з психотропними лікарськими засобами, знижуючи дози Фенібуту та лікарських засобів, які з ними застосовують.
Фенібут посилює та подовжує дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних лікарських засобів.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Фенібут табл. 250мг №20 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Фенібут табл. 250мг №20 є:
Упаковка / 20 шт.
діюча речовина: фенібут;
1 таблетка містить фенібуту 250 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований модифікований; кислота стеаринова.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою і рискою з однієї сторони.
Інші психостимулятори та ноотропні засоби.
Код ATХ N06B X22.
Фармакодинаміка.
Фенібут є похідною речовиною γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) та фенілетиламіну.
Домінуючою його дією є антигіпоксична та антиамнестична дія. Фенібут поліпшує пам’ять та увагу, сприяючи процесам навчання, підвищує фізичну та розумову працездатність. Психологічні показники (увага, пам’ять, швидкість і точність сенсорно-моторних реакцій) під впливом фенібуту покращуються. Встановлено, що фенібут збільшує енергетичний потенціал нейрона за рахунок покращення функцій мітохондрій.
Також фенібут має властивості транквілізатора: усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх, емоційну лабільність, дратівливість, покращує сон, подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Фенібут зв’язується в головному мозку виключно з рецепторами ГАМК-β, тому чинить помірну заспокійливу дію, але не чинить небажаної седативної дії: сонливості, запаморочення, зниження уваги та працездатності. Лікарський засіб подовжує латентний період і скорочує тривалість та вираженість ністагму, має антиепілептичну дію. Не впливає на холіно- та адренорецептори.
Фенібут помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль, відчуття важкості в голові. У хворих з астенією і в емоційно лабільних осіб при застосуванні лікарського засобу Фенібут покращується самопочуття без збудження.
Фармакокінетика.
Абсорбція та розподіл
Лікарський засіб добре всмоктується після перорального прийому та добре проникає у всі тканини організму, добре проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр (у тканину мозку проникає приблизно 0,1 % введеної дози лікарсько засобу, причому в осіб молодого і літнього віку значно більшою мірою). Найбільше зв’язування фенібуту відбувається у печінці (80 %), воно не є специфічним.
Біотранформація та екскреція
80−95 % фенібуту метаболізується у печінці, метаболіти фармакологічно неактивні.
Розподіл у печінці та нирках близький до рівномірного, а в мозку та крові – нижче рівномірного. За 3 години помітну кількість введеного фенібуту виявляють у сечі, одночасно концентрація лікарського засобу у тканині мозку не зменшується − його виявляють у мозку ще за 6 годин. Наступного дня фенібут можна виявити лише у сечі; його знаходять у сечі ще через 2 дні після прийому, але виявлена кількість становить лише 5 % від введеної дози. При повторному введенні кумуляції не спостерігають.
Астенічні та тривожні-невротичні стани: неспокій, страх, тривожність.
Безсоння, нічний неспокій у людей літнього віку.
Профілактика стресового стану перед операцією чи болючими діагностичними дослідженнями.
Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного аналізатора різного походження.
Профілактика кінетозу (специфічний стан, що характеризується нудотою, блюванням, прострацією та вестибулярною дисфункцією, спричиненими розташуванням у рухомому об’єкті, такому як корабель чи літак).
Заїкання, тики у дітей віком від 8 до 14 років.
Як допоміжний засіб під час лікування абстинентного синдрому при алкоголізмі.
Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу.
Гостра ниркова недостатність.
Період вагітності та годування груддю.
Лікарський засіб можна комбінувати з психотропними лікарськими засобами, знижуючи дози Фенібуту та лікарських засобів, які з ними застосовують.
Фенібут посилює та подовжує дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних лікарських засобів.
Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам із патологією шлунка або кишечнику. Для захисту слизової оболонки від подразнювальної дії фенібуту цим пацієнтам призначають менші дози.
У разі тривалого лікування потрібно контролювати параметри крові та печінки.
Лікарський засіб Фенібут містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід його застосовувати.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дослідження на тваринах не виявили мутагенні, тератогенні або ембріотоксичні ефекти фенібуту. Немає достатніх та добре контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування фенібуту у вагітних. Тому застосування Фенібуту у період вагітності або годування груддю протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, у яких під час застосування лікарського засобу Фенібут виникають сонливість, запаморочення або інші порушення з боку центральної нервової системи, слід утримуватися від керування автотранспортними засобами та роботи з іншими механізмами.
Фенібут приймають перорально перед вживанням їжі. Таблетку ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю води.
При астенічних та тривожно-невротичних станах дорослим призначають по 250−500 мг (1−2 таблетки) 3 рази на добу. Найвищі разові дози: для дорослих – 750 мг, для пацієнтів літнього віку – 500 мг.
Курс лікування становить 2−3 тижні. У разі необхідності курс лікування можна збільшити до 4−6 тижнів.
Дітям віком від 8 до 14 років призначати по 250 мг (1 таблетка) 3 рази на добу.
Курс лікування становить 2−6 тижнів.
Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного апарату різного походження. При дисфункції вестибулярного апарату інфекційного походження і хворобі Меньєра в період загострення лікарський засіб Фенібут призначають по 750 мг (3 таблетки) 3 рази на день протягом 5−7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів – по 250−500 мг (1‒2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5−7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При відносно легкому перебігу захворювань Фенібут застосовують по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 5−7 днів, а потім − 250 мг 1 раз на добу протягом 7−10 днів.
Для усунення запаморочення при дисфункціях вестибулярного апарату судинного та травматичного генезу Фенібут призначають по 250 мг 3 рази на добу протягом 12 днів.
Для профілактики кінетозу лікарський засіб приймають у дозі 250−500 мг одноразово за одну годину до передбачуваного початку хитавиці або при появі перших симптомів захитування.
Для купірування алкогольного абстинентного синдрому Фенібут у перші дні лікування призначають по 250−500 мг 3 рази на день і 750 мг на ніч, поступово знижуючи добову дозу до звичної для дорослих.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з печінковою недостатністю високі дози лікарського засобу можуть викликати гепатотоксичність. Цій групі пацієнтів призначають менші дози.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Немає даних щодо несприятливої дії Фенібуту на пацієнтів із порушеннями функції нирок при прийомі терапевтичних доз.
Не спостерігалося розвитку лікарської залежності, синдрому відміни під час застосування цього лікарського засобу.
З наукових публікацій відомо про поодинокі випадки толерантності до фенібуту.
Діти.
Лікарський засіб можна застосовувати дітям віком від 8 років.
Фенібут − малотоксичний лікарський засіб: лише у добовій дозі 7‒14 г у разі тривалого застосування він може бути гепатотоксичним. Дані щодо передозування відсутні.
Зазначені дози значно перевищують рекомендовану дозу (середня терапевтична доза становить 500−2000 мг).
Симптоми: сонливість, нудота, блювання, запаморочення.
При тривалому застосуванні високих доз можливий розвиток артеріальної гіпотензії, гострої ниркової недостатності, еозинофілії та жирової дистрофії печінки.
Лікування: промивання шлунка. Терапія симптоматична.
Специфічного антидоту немає.
Фенібут, як і інші лікарські засоби, може спричиняти побічні реакції, хоча вони проявляються не в усіх пацієнтів.
Класифікація побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до 1/10 000); частота невідома (неможливо визначити за доступними даними).
З боку нервової системи: частота невідома ‒ сонливість (на початку лікування), головний біль та запаморочення (в дозах вище 2 г на день, при зменшенні дози вираженість побічної дії зменшується).
З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома ‒ нудота (на початку лікування), блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома ‒ гепатотоксичність (при тривалому застосуванні високих доз).
З боку імунної системи: частота невідома ‒ реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, еритему, висип, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, набряк язика.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алергічні реакції (висип, свербіж).
Порушення психіки: частота невідома − емоційна лабільність, порушення сну (дані побічні реакції можуть спостерігатися у дітей при недотриманні інструкції для застосування).
Якщо під час лікування проявилися побічні реакції, які не вказані в даній інструкції, або будь-які із зазначених побічних реакцій дуже виражені, просимо звернутися до лікаря.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
3 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у пачці з картону.
За рецептом.
ТОВ «Тернофарм».
Україна, 46010, м. Тернопіль, вул. Фабрична, 4.
Тел./факс: (0352) 521-444, www.ternopharm.com.ua.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
