Міарин

Депресивні стани різного походження.

• Підвищена чутливість до міансерину або до будь-якого компонента лікарського засобу.
• Маніакальний стан.
• Тяжкі порушення функцій печінки.
• Застосування міансерину одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (MAO).

У хворих на депресію з’являються симптоми, пов’язані з самим захворюванням (сухість у роті, запор, порушення акомодації). Тому іноді важко визначити, які симптоми пов’язані із захворюванням, а які виникають при лікуванні Міарином.

З боку системи крові. Патологічні зміни крові, що можуть проявлятися у вигляді гранулоцитопенії або агранулоцитозу.

З боку метаболізму. Збільшення маси тіла. Гіпонатріємія

З боку психіки. Гіпоманія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка. Психотичні прояви, включаючи манію та параноїдні марення, які можуть посилюватися під час терапії антидепресантами.

Вплив на статеву функцію у дорослих, симптоми відміни у дорослих, симптоми відміни (наприклад, нервово-м’язова збудливість) у новонароджених, матері яких у період вагітності отримували трициклічні або мостикові трициклічні антидепресанти.

З боку нервової системи. Седативний ефект, що виникає на початку лікування і зменшується при продовженні лікування (Увага! Зниження дози зазвичай не призводить до зниження седативного ефекту, але може зменшити ефективність антидепресанту).

Повідомлялося про випадки суїцидального мислення і суїцидальної поведінки під час терапії міансерином або одразу після припинення лікування.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Дослідження на тваринах та деякі дані стосовно безпеки для людей вказують на те, що міансерин не є шкідливим для плода або новонародженого. Міансерин виділяється з грудним молоком лише в незначній кількості. Проте при застосуванні Міарину у період вагітності або годування грудьми необхідно зважувати користь від його застосування для матері і можливий ризик для плода/новонародженого.

Діти

Міарин не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Протягом перших кількох днів лікування Міарином може змінювати психомоторні реакції. Пацієнтам з депресією, які лікуються антидепресантами, слід уникати керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Симптоми значного перевищення рекомендованих доз Мірину загалом обмежуються тривалим седативним ефектом. Серцеві аритмії, судоми, виражена артеріальна гіпотензія та пригнічення дихання розвиваються рідко. Також повідомлялось про випадки подовження інтервалу QT на ЕКГ та шлуночкову тахікардію типу «пірует». Необхідно проводити ЕКГ-моніторинг.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Рекомендовано промивання шлунка з подальшою симптоматичною терапією та підтриманням основних життєвих функцій організму.

Міарин здатний підсилювати пригнічувальний вплив алкоголю на центральну нервову систему, тому пацієнтам не рекомендується вживати алкоголь під час лікування препаратом.

Міансерин не можна вводити одночасно з інгібіторами МАО (такими як моклобемід, транілципромін і лінезолід та ін.) та упродовж двох тижнів після припинення терапії інгібітором МАО. Також повинно минути приблизно два тижні, перш ніж пацієнти, які отримували лікування міансерином, можуть проходити терапію інгібіторами МАО.

Міансерин не впливає на дію таких лікарських препаратів, як бетанідин, клонідин, метилдопа, гуанетидин або пропранолол (окремо або в комбінації з гідралазином). Незважаючи на цей факт, необхідно контролювати артеріальний тиск пацієнтів, які отримують одночасно з Міарином гіпотензивні препарати.

Супутнє лікування протиепілептичними препаратами, які є індукторами CYP3A4 (такими як фенітоїн і карбамазепін), може призвести до зменшення рівня міансерину у плазмі крові. Слід розглянути потребу у корекції дози на початку або при припиненні супутнього лікування цими препаратами.

Подібно до інших антидепресантів Міарин може впливати на метаболізм похідних кумарину, таких як варфарин. Тому пацієнти, які приймають такі лікарські засоби, потребують постійного спостереження.

Ризик подовження інтервалу QT і/або шлуночкових аритмій (у тому числі шлуночкової тахікардії типу «пірует») збільшується при одночасному призначенні з іншими ліками, які викликають подовження інтервалу QT (наприклад, деякі антипсихотичні засоби та антибіотики). Завжди треба ознайомитися з інструкцією для застосування іншого препарату, який призначається одночасно, щоб розуміти, чи впливає він на інтервал QT.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.