Інтегрилін

Склад

Діюча речовина: ептифібатид;

1 мл розчину містить 0,75 мг ептифібатиду; 1 флакон (100 мл) містить 75 мг ептифібатиду;

Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, натрію гідроксид вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій. По 10 мл у флаконі зі скла в картонній коробці.

Фармакодинаміка

Ептифібатид є інгібітором агрегації тромбоцитів, відноситься до класу RGD (аргінін-гліцин-аспартат) -міметіків. Він назад і дозозалежно пригнічує агрегацію тромбоцитів, запобігаючи взаємодії фібриногену, фактора фон Віллібрандта та інших лігандів з глікопротеїновими IIb / IIIa рецепторами.

При внутрішньовенному застосуванні ептифібатид надає пригнічення агрегації тромбоцитів ex vivo, ступінь якого залежить від дози та концентрації препарату. Пригнічення агрегації тромбоцитів є зворотним; через 4:00 після припинення інфузії функція тромбоцитів відновлюється на 50% в порівнянні з вихідним рівнем.

Ептифібатид не робить явного впливу на протромбіновий час або активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ). Фармакодинамічні властивості ептіфібатіда істотно не відрізнялися у чоловіків і жінок, пацієнтів різних вікових груп.

Фармакокінетика

Фармакокінетика ептіфібатіда лінійна і дозозалежна при введенні препарату у вигляді болюса в дозах від 90 до 250 мкг/кг і при швидкості інфузії від 0,5 до 3 мкг/кг / хв. При введенні препарату методом інфузії в дозі 2 мкг/кг / хв у пацієнтів з коронарною хворобою серця стабільний рівень препарату в плазмі крові становив 1,5-2,2 мкг/мл. Такий рівень препарату в плазмі крові швидше досягає стабільної концентрації при попередньому введенні болюса в дозі 180 мкг/кг. Ступінь зв'язування ептіфібатіда з білками плазми крові людини становить близько 25%. Період напіввиведення з плазми становить близько 2,5 год, кліренс - 55-80 мл/кг / год, а обсяг розподілу - 185-260 мл/кг. У здорових людей частина ниркового кліренсу від загального кліренсу становить близько 50%; більша частина препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Рання профілактика інфаркту міокарда у пацієнтів з нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда без зубця Q, які мали останній больовий напад протягом 24 годин зі змінами на ЕКГ і / або підвищенням активності кардиоспецифических ферментів.

Лікування пацієнтів з високим ризиком розвитку інфаркту міокарда протягом 3-4 днів після появи симптомів гострої стенокардії, включаючи тих, яким планується проведення черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА).

Препарат призначений для застосування в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою та нефракціонованим гепарином.

Гіперчутливість до компонентів препарату.

Шлунково-кишкові кровотечі, серйозні генітальні та урологічні кровотечі або інші виражені патологічні кровотечі протягом попередніх лікування 30 днів.

Гостре порушення мозкового кровообігу протягом попередніх лікування 30 днів або геморагічний інсульт в анамнезі.

Внутрішньочерепні захворювання в анамнезі (новоутворення, артеріовенозні вади розвитку, аневризми).

Велике оперативне втручання або важка травма в період 6 тижнів напередодні.

Геморагічний діатез в анамнезі.

Тромбоцитопенія (<100 000 кл / мм 3).

Протромбіновий час в 1,2 рази більше контрольного або показник INR ³ 2,0.

Виражена артеріальна гіпертензія (систолічний тиск> 200 мм рт. Ст. Або діастолічний тиск> 110 мм рт. Ст.) На тлі АТ.

Клінічно виражене порушення функції печінки.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв) або необхідності проведення пацієнту ниркового діалізу.

Одночасне або заплановано парентеральне застосування іншого блокатора глікопротеїнових IIb / IIIa рецепторів для парентерального введення.

Інтегрилін розчин для внутрішньовенного струминного (болюсного) і Інтегрилін розчин для внутрішньовенного крапельного (інфузії) введення застосовувати по описаним нижче схемами.

Дорослі пацієнти з нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда без зубця Q. Відразу після встановлення діагнозу внутрішньовенно струменево вводити 180 мкг/кг маси тіла, а потім починати крапельне введення препарату по 2 мкг/кг / хв (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 50 мл/хв) або 1 мкг/кг / хв (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 30 - <50 мл/хв), яке продовжувати до 72 годин до початку проведення операції аортокоронарного шунтування або до виписки зі стаціонару, якщо вона відбувається раніше. Якщо при цьому хворому починати проводити чрескожная транслюмінальну коронарну ангіопластику (ЧТКА) за невідкладними показниками інфузію Інтегриліну слід продовжувати ще протягом 20-24 годин після втручання (максимальна загальна тривалість терапії - 96 годин). Хворим з масою тіла понад 121 кг вводити не більше 22,6 мг у вигляді болюса і не більше 15 мг / год (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 50 мл/хв) або 7,5 мг / год (при рівні кліренсу креатиніну ≥ 30 - <50 мл/хв) у вигляді інфузії.

Купити Інтегрилін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Інтегрилін ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Інформація про передозування ептіфібатіда дуже обмежена. Даних про серйозні порушення, пов'язаних з випадковим передозуванням при струменевому або краплинному введенні, а також при перевищенні накопиченої дози, немає.

Повідомлялося про 9 пацієнтів, при PURSUIT дослідження отримали болюсну і / або крапельну дозу більш ніж в 2 рази перевищила рекомендовану. При цьому не спостерігалося надмірних кровотеч у одного з пацієнтів, хоча спостерігалася помірна кровотеча у одного пацієнта, якому було проведено аортокоронарне шунтування. Зокрема у одного з пацієнтів не спостерігалося внутрішньочерепних кровотеч.

Потенційно передозування Інтегриліну може викликати кровотечу. Через короткий термін напіввиведення і високий кліренс дія препарату може бути швидко зупинена шляхом припинення введення. Хоча ептифібатид може бути виведений шляхом діалізу, необхідність в цьому малоймовірно.

Більшість небажаних реакцій при застосуванні Інтегриліну пов'язані з кровотечами або серцево-судинних порушень, часто виникають у цієї групи пацієнтів.

Клінічні дослідження

Кровотечі. Найбільш поширеними побічними реакціями були кровотечі, які відповідно до класифікації Тіма (дослідницька група з вивчення тромболізису при інфаркті міокарда - Thrombolysis in Myocardial Infarction), використана в дослідженнях, ділилися на масивні (внутрішньочерепні кровотечі, або клінічно значущі локальні кровотечі, асоційовані зі зниженням рівня гематокриту ≥ 15% або гемоглобіну ≥ 5 г/дл) або малі (спонтанні макрогематурия або гематомезіс, або спостерігається втрата крові, зі зниженням рівня гематокриту ≥ 10% або гемоглобіну ≥ 3 г/дл, або зниження гемогло Обін ≥ 4 г/л при відсутності спостерігається втрати крові).

Дослідження по лікуванню нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q (PURSUIT): рандомізоване, подвійне сліпе клінічне дослідження ефективності та безпеки Інтегриліну порівнянні з плацебо щодо зниження летальності та інфаркту міокарда (включаючи повторний) у пацієнтів з нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда без патологічного зубця Q.

Дослідження хворих при проведенні неургентного чрескожного втручання на коронарних артеріях з введенням стента (ESPRIT): подвійне сліпе, багатоцентрове, рандомізоване, з паралельними групами, плацебо-контрольоване клінічне дослідження ефективності та безпеки Інтегриліну при лікуванні пацієнтів, яким заплановано проведення неургентного чрескожного втручання на коронарних артеріях з введенням стента.

У дослідженні PURSUIT кровотечі та інші побічні реакції фіксували з моменту виписки зі стаціонару до візиту на 30 добу після виписки. У дослідженні ESPRIT кровотечі фіксували через 48 годин, інші побічні реакції - на 30-у добу. Критерії кровотечі Тіма використовували як в дослідженні PURSUIT, так і в дослідженні ESPRIT, при цьому в дослідженні PURSUIT дані збирали за 30 діб, в той час як в дослідженні ESPRIT збір даних було обмежено 48 годинами або випискою зі стаціонару, якщо остання наступала раніше 48 годин .

За даними дослідження PURSUIT поширеним ускладненням (> 1/10) лікування були малі кровотечі (13,1% - при застосуванні Інтегриліну в порівнянні з 7,6% при застосуванні плацебо). Найчастіше кровотечі спостерігалися при проведенні інвазивних процедур (операції коронарного шунтування або в місці доступу через стегнову артерію). Частота побічних дій при проведенні аортокоронарного шунтування склала 2,8% при застосуванні Інтегриліну в порівнянні з 2,7% - при застосуванні плацебо. Повідомлялося про такі малі кровотечі (частота виникнення> 1%) як кровотечі зі статевих органів, кровотечі з місця пункції стегнової артерії, ротоглотки та шлунково-кишкові кровотечі, зниження рівня гемоглобіну / гематокриту. Кровотечі частіше виникали у пацієнтів, які лікувалися також гепарином при чрескожного коронарного втручання (ЧКВ) і у яких активований час згортання (АВС) перевищує 350 сек.

Масивні кровотечі виникали частіше (> 1/10) у пацієнтів, які лікувалися Інтегриліном в порівнянні з плацебо (10,8% проти 9,3% відповідно)), але були рідкісними в більшості пацієнтів, яким не проводили операції аортокоронарного шунтування протягом 30 діб з моменту включення пацієнтів в дослідження. У пацієнтів, яким проводили операцію аортокоронарного шунтування, частота виникнення кровотеч не збільшувалася в групі Інтегриліну в порівнянні з групою плацебо. Масивні кровотечі (> 1%) включали в себе кровотечі з місця пункції стегнової артерії, ротоглотки та шлунково-кишкові кровотечі, зниження рівня гемоглобіну / гематокриту. Рідше повідомлялося про кровотечі зі статевих органів, ретроперитонеальні та внутрішньочерепні кровотечі.

Частота випадків важких кровотеч або таких, що загрожують життю, при застосуванні Інтегриліну вище, ніж при застосуванні плацебо: 1,9% проти 1,1%. Лікування Інтегриліном помірно збільшує потребу в гемотрансфузіях (11,8% проти 9,3% при застосуванні плацебо).

У групі пацієнтів, яким проводиться ЧКВ, масивні кровотечі спостерігаються часто: в 9,7% при лікуванні Інтегриліном в порівнянні з 4,6% при застосуванні плацебо.

За даними дослідження ESPRIT частим ускладненням (2,8% при застосуванні Інтегриліну проти 1,8% при застосуванні плацебо) протягом перших 48 годин лікування були малі кровотечі. Малі кровотечі (> 1%) включали кровотечі з місця пункції стегневоі артерії і гематурія. Рідше (<1%) виникали гематомезіс і інші шлунково-кишкові кровотечі.

Частота випадків важких кровотеч або таких, що загрожують життю, при застосуванні Інтегриліну вище, ніж при застосуванні плацебо: 1,9% проти 1,1%. Лікування Інтегриліном помірно збільшує потребу в гемотрансфузіях (11,8% проти 9,3% при застосуванні плацебо).

У групі пацієнтів, яким проводиться ЧКВ, масивні кровотечі спостерігаються часто: в 9,7% при лікуванні Інтегриліном в порівнянні з 4,6% при застосуванні плацебо.

За даними дослідження ESPRIT частим ускладненням (2,8% при застосуванні Інтегриліну проти 1,8% при застосуванні плацебо) протягом перших 48 годин лікування були малі кровотечі. Малі кровотечі (> 1%) включали кровотечі з місця пункції стегневоі артерії і гематурія. Рідше (<1%) виникали гематомезіс і інші шлунково-кишкові кровотечі.

Частота масивних кровотеч була вище при застосуванні Інтегриліну, ніж плацебо (1,3% проти 0,4% відповідно). Застосування Інтегриліну істотно не збільшувало ризик внутрішньочерепних крововиливів, які виникали рідко (0,2% при застосуванні Інтегриліну проти 0,1% при застосуванні плацебо). Частота виникнення кровотеч не збільшується істотно при застосуванні Інтегриліну порівнянні з використанням плацебо у пацієнтів, яким потім проводиться артеріокоронарне шунтування (33% і 50% відповідно). Найчастіше кровотечі виникали в місцях пункцій стегнової артерії, а також виникали ретроперитонеальні, внутрішньочерепні кровотечі, гематурія, гематемезис і кровотечі зі статевих органів. Частота жіттевонебезпечніх і важких кровотеч у пацієнтів, які лікувалися Інтегриліном, була 0,7% в порівнянні з 0,5% у пацієнтів, які лікувалися плацебо. Застосування Інтегриліну незначно збільшувало необхідність переливання крові в порівнянні з плацебо (1,4% проти 1% відповідно).

Інші небажані реакції. Загалом частота важких побічних реакцій (крім кровотеч) при застосуванні Інтегриліну не відрізняється від такої при застосуванні плацебо.

Часто (≥ 1/100, <1/10) повідомлялося про небажані реакції (³ 2% у всіх групах випробовуваних), пов'язані з основним захворюванням, наприклад, фібриляція передсердь, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, зупинка серця, шок, тахікардія, фібриляція шлуночків серця, AV блокада, а також флебіт.

Нечасто (≥ 1/1000, <1/100) повідомлялося про церебральної ішемії.

Інтегрилін - антитромботичний засіб, що діє шляхом пригнічення агрегації тромбоцитів, тому всі пацієнти мають бути ретельно обстежені щодо виявлення можливих кровотеч, особливо жінки, пацієнти літнього віку, а також пацієнти з низькою масою тіла та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≥ 30 мл та < 50 мл/хв) як таких, що мають найбільший ризик геморагічних ускладнень.

Підвищений ризик кровотеч можуть спостерігатися також у пацієнтів, яким призначали Інтегрилін раніше (наприклад, згідно з діагнозом) порівняно з отриманням його перед ЧТКА. Зазначений раніше підвищений ризик кровотеч спостерігався в клінічному дослідженні раннього інгібування глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом без підвищення сегмента ST (Early ACS).

Ризик кровотеч є найбільшим у місці артеріального доступу у хворих, яким проводиться ЧТКА. Необхідно ретельно спостерігати за місцями можливих кровотеч, у тому числі місце введення катетера, артеріальної або венозної пункції, венесекції; слід також бути обережним щодо можливої кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, сечостатевих шляхів, центральної та периферичної системи, а також позачеревних кровотеч.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні Інтегриліну з іншими препаратами, що діють на систему гемостазу, включаючи тромболітичні засоби, пероральні антикоагулянти, декстрани, аденозин, нестероїдні протизапальні засоби, а також сульфінпіразон, простациклін, дипіридамол, тиклопідин і клопід.

Імуномедіаторний та/або не імуномедіаторний механізм, згідно з яким ептифібатид може спричинити тромбоцитопенію, наразі не цілком зрозумілий. Виникнення тромбоцитопенії протягом першої експозиції інгібітором глікопротеїнових рецепторів IIb/IIIa може бути підтверджене фактом наявності антитіл у певних осіб. На даний час немає даних щодо застосування Інтегриліну пацієнтам з імуномедіаторною тромбоцитопенією від застосування інших парентеральних інгібіторів глікопротеїнових ІІЬ/ІІІа рецепторів. Тому не рекомендується призначення ептифібатиду пацієнтам з імуномедіаторною тромбоцитопенією, спричиненою інгібіторами рецепторів глікопротеїнових ІІb/ІІІа, в анамнезі.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Немає достатніх відомостей щодо застосування ептіфібатіда вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вважаються достатніми для оцінки щодо впливу Інтегриліну на вагітність, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Потенційний ризик для людини невідомий. Інтегрилін не слід застосовувати в період вагітності, за винятком крайньої необхідності. Даних про те, чи проникає Інтегрилін в грудне молоко, немає. Рекомендується припинити годування груддю при застосуванні Інтегриліну.

Діти

Дані щодо безпеки та ефективності застосування Інтегриліну дітям і підліткам обмежені, тому не рекомендується застосовувати препарат особам у віці до 18 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Інтегрилін слід застосовувати тільки в умовах стаціонару.

Інтегрилін не збільшує ризик великих і малих кровотеч при одночасному застосуванні варфарину та дипіридамолу. Немає підстав очікувати, що пацієнти, які лікуються Інтегриліном і мають протромбіновий час> 14,5 сек і лікуються також варфарином, мають підвищений ризик виникнення кровотечі.

Дані про застосування Інтегриліну пацієнтам, які лікуються тромболітичні препаратами, обмежені. За даними досліджень хворих з інфарктом міокарда або при ЧТКА, немає достатніх підстав вважати, що ептифібатид збільшує ризик виникнення великих чи малих кровотеч, асоційованих з активацією тканинного плазміногену, однак, за даними досліджень хворих з гострим інфарктом міокарда, ептифібатид збільшує ризик кровотечі при його спільному застосуванні зі стрепокіназою. У клінічному дослідженні за участю 181 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда Інтегрилін (доза болюсной ін'єкції досягала 180 мкг/кг з подальшим краплинним введенням препарату до 2 мкг/кг / хв до 72 годин) призначали одночасно зі стрептокіназою (1500000 ОД більше 60 хв). У разі максимальної швидкості інфузії (1,3 мкг/кг / хв і 2 мкг/кг / хв) застосування Інтегриліну асоціювалося з підвищенням частоти випадків кровотеч і потреби в трансфузіях порівнянні з монотерапією стрептокиназой.

Спеціальних досліджень з вивчення фармакокінетичної взаємодії Інтегриліну з іншими препаратами не проводилось. При проведенні клінічних досліджень не було виявлено фармакокінетичної взаємодії між Інтегриліном і такими препаратами, часто застосовують для лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями, як амлодипін, атенолол, атропін, каптоприл, цефазолін, діазепам, дигоксин, дилтіазем, діфенгідрамін, еналаприл, фентаніл, фуросемід , гепарин, лідокаїн, лізиноприл, метопролол, мідозолам, морфін, нітрати, ніфедипін, варфарин.

Інтегрилін можна вводити через один катетер з атропіном, добутаміном, гепарином, лідокаїном, меперидин, метопрололом, мідазоламом, морфіном, нітрогліцерином, тканинним активатором плазміногену або верапамілом. Інтегрилін не сумісний з фуросемідом.

Інтегрилін можна вводити в одній системі з 0,9% розчином натрію хлориду або його суміші з 5% декстрози. При використанні будь-якого з цих розчинників розчин для введення може містити також до 60 мекв / л калію хлориду.

Не рекомендується застосовувати Інтегрилін разом з низькомолекулярним гепарином у зв'язку з відсутністю клінічного досвіду.

Зберігати при температурі 2 °C - 8 °C в захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 3 роки.