Бол-Ран

Бол-Ран - комбінований анальгетик, з потужним болезаспокійливу дію. Бол-Ран® - комбінований препарат, що має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Фармакологічна активність лікарського засобу обумовлена властивостями диклофенаку та парацетамолу, що входять до складу препарату.

Залежно від різновиду (Бол-Ран, Бол-Ран Нео, Бол-Ран Преміум) містить або комбінацію парацетамолу з диклофенаком натрію або парацетамолу з кофеїном. Препарат Бол-Ран ефективно використовується для симптоматичного лікування болю, пов'язаного з такими станами, як ревматоїдна хвороба, посттравматичні стани, а також загострення різних форм артриту.

Купити таблетки Бол ран можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на ліки Бол ран вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Бол-Ран - це комбінований анальгетик, що застосовується для симптоматичного лікування різних видів болю: головного, зубного, м'язового, менструального, ревматоїдного, а також при посттравматичному больовому синдромі, загостренні неревматоїдного артриту, і у разі гіпертермії при ГРВІ або грипі.

При тривалому застосуванні важливо враховувати можливі ускладнення, особливо у пацієнтів з виразковими ураженнями шлунка та кишечника, а також з анамнезом інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, цереброваскулярних захворювань чи інших кардіоваскулярних станів. Небажані реакції можуть виникнути при одночасному прийомі з кортикостероїдами, АСК та іншими НПЗЗ. Бол-Ран може дратувати шлунок, особливо при тривалому застосуванні, тому пацієнтам з виразковими захворюваннями ШКТ або чутливим травним трактом слід бути обережними і проконсультуватися з лікарем.

Враховуючи ризик уражень травного тракту та периферичних артерій, препарат слід використовувати з обережністю та за призначенням лікаря. За наявності значних серцево-судинних захворювань, особливо з ураженням артерій, потрібний суворий контроль та можлива корекція терапії. Бол ран інструкція, а також інформація "Бол ран від чого", "Бол ран аналоги" знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

• Симптоматичне лікування ревматоидной, післяопераційної, головний, зубний, м'язової і менструальної болю.
• Больовий синдром середньої та високої інтенсивності.
• Полегшення симптомів грипу і ГРВІ, гіпертермія.
• Загострення неревматоідного артриту.
• Посттравматичний больовий синдром.

Добре допомагає Бол ран від зубного болю та Бол ран при місячних.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Порушення в роботі органів шлунково-кишкового тракту (активні форми хронічних захворювань, запальні стадії)
• Вагітність, годування груддю.
• Важка печінкова недостатність і порушення функцій нирок.
• Ниркова недостатність і печінки.
• Серцева недостатність і порушення функцій серця.
• Гострий панкреатит.
• Важкі форми цукрового діабету.
• Глаукома.
• Захворювання крові, лейкопенія, виражена анемія.
• Стану підвищеного збудження, порушення сну, епілепсія.
• Алкоголізм.

Протипоказано пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ібупрофену, диклофенаку, парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) виникають напади бронхіальної астми ( «аспіринова астма»), ангіоневротичний набряк, кропив'янка або гострий риніт, поліпи носа та інші алергічні симптоми .

Не застосовувати одночасно з інгібіторами МАО (МАО) і протягом 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО; протипоказано пацієнтам, які застосовують трициклічні антидепресанти або бета-блокатори.

Дозу та тривалість лікування визначає лікар для кожного хворого індивідуально, залежно від віку пацієнта, характеру та перебігу захворювання, індивідуальної переносимості та лікувальної ефективності препарату. Препарат слід застосовувати у найефективніших дозах протягом короткого періоду часу з огляду на завдання лікування у кожного окремого пацієнта.

Дорослим та дітям старше 14 років – по 1 таблетці 2-3 рази на добу після їди, інтервал між прийомами становить не менше 4 годин. Таблетки рекомендується приймати не розжовуючи, запиваючи половиною склянки води. Перевищувати рекомендовану дозу. Тривалість лікування має бути мінімальною та становити не більше 5-7 днів. Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.

Максимальна добова доза для дорослих та дітей віком від 14 років становить 3 таблетки.

Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, які містять диклофенак або парацетамол.

Діти. Лікарський препарат протипоказаний дітям віком до 14 років.

Препарат Бол-Ран зазвичай добре переноситься, але в окремих випадках можуть виникати побічні ефекти:

• з боку імунної системи: алергічні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання на шкірі, кропив'янка, мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла)
• з боку центральної нервової системи: запаморочення, психомоторне збудження, безсоння
• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, печія, біль в епігастрії, порушення функції печінки, підвищення активності «печінкових» ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект)
• з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;
• з боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія
• з боку сечовивідної системи: (при застосуванні великих доз) - нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз)
• з боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, аритмія, тахікардія

Одночасний прийом препарату в рекомендованих дозах з продуктами, що містять кофеїн, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як запаморочення, підвищена збудливість, безсоння занепокоєння, тривога, дратівливість, головний біль, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і прискорене серцебиття.

Диклофенак, що входить до складу препарату, може негативно впливати на фертильність жінок, тому не рекомендований для застосування пацієнткам, які намагаються завагітніти або проходять дослідження безпліддя.

• Слід уникати одночасного застосування з системними НПЗЗ.
• Не застосовувати одночасно з іншими засобами, що містять диклофенак.
• Не застосовувати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол у уникнення передозування.
• Зафіксовані випадки порушення функції печінки / печінкової недостатності у пацієнтів, мали знижений рівень глутатіону, наприклад, при серйозному виснаженні організму, анорексії, низькому індексі маси тіла, хронічний алкоголізм або сепсисі.
• Пацієнтам, які приймають анальгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
• Необхідна обережність щодо застосування пацієнтам старше 65 років. Зокрема рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу ослабленим пацієнтам літнього віку з низькою масою тіла.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Лікарський препарат протипоказаний в період вагітності або годування груддю.

Якщо лікарський засіб застосовує жінка, яка прагне завагітніти, доза повинна бути якомога нижче, а тривалість лікування - якомога коротше.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пацієнти, у яких під час застосування препарату Бол-Ран відзначаються порушення зору, запаморочення, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, повинні утримуватися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

У пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа (тобто поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов'язаних з алергічними, подібними до ринітів, симптомами) частіше виникають реакції (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке, кропив'янка. У зв'язку з цим щодо таких пацієнтів рекомендовано спеціальні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується пацієнтів з алергічними реакціями на інші речовини (наприклад, висипання, свербіж, кропив'янка).

Як і в разі будь-яких нестероїдних протизапальних засобів, селективних до ЦОГ-2, включаючи диклофенак, можуть надходити повідомлення про шлунково-кишкову кровотечу (блювання, мелене блювання), виразки або перфорацію. Летальний результат у будь-який час під час лікування при наявності або відсутності запобіжних симптомів або серйозних явищ шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Ці явища зазвичай мають серйозніші наслідки у пацієнтів похилого віку. Якщо у пацієнтів, які отримують диклофенак, спостерігаються явища шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразки, застосування препарату слід припинити.

Ниркові ефекти НПЗЗ, включаючи диклофенак, часто (1-10%) включають затримку рідини з набряком та/або артеріальною гіпертензією. Тому диклофенак слід застосовувати з обережністю пацієнтам із серцевою дисфункцією та іншими станами, які призводять до затримки рідини, особливо пацієнтам з порушеннями функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам похилого віку, пацієнтам, які отримують супутню терапію діуретиками, інгібіторами АПФ. які суттєво впливають на функцію нирок, пацієнтам із підвищеним ризиком розвитку гіповолемії, а також пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад, до або після серйозного хірургічного втручання. У разі рекомендується моніторинг функції нирок. Припинення терапії зазвичай призводить до стану, що передував лікуванню.

Диклофенак.

Типової клінічної картини, характерної для передозування диклофенаку, не існує. Передозування може викликати головний біль, нудоту, блювоту, біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча, діарею, запаморочення, дезорієнтацію, збудження, кому, сонливість, шум у вухах і судоми. Гостра ниркова недостатність і ураження печінки можливі в разі тяжкої інтоксикації.

Парацетамол.

Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може привести необхідності пересадки печінки або привести до летального результату. Спостерігався гострий панкреатит, зазвичай разом з порушенням функції печінки та гепатотоксичностью.

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Лікування потрібно розпочати негайно. Слід доставити пацієнта в лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.

Кофеїн.

Великі дози кофеїну можуть викликати біль в епігастральній ділянці, блювання, збільшений діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію або серцеву аритмію; впливати на центральну нервову систему (втрата свідомості, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, судоми).

Пропіфеназон.

Передозування пропіфеназону може викликати ураження ЦНС (судоми, кома).

Симптоми передозування в перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та мати летальний результат. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалася також серцева аритмія і панкреатит.

Діуретики та антигіпертензивні засоби. Препарат, як і інші НПЗЗ, при одночасному застосуванні з діуретиками або антигіпертензивними препаратами, наприклад, бета-блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами АПФ (АПФ) може знижувати їхній антигіпертензивний ефект шляхом інгібування синтезу судинорозширювальних простагландинів. Тому комбінацію таких препаратів слід призначати з обережністю, а пацієнтам (особливо похилого віку) слід періодично перевіряти артеріальний тиск. Пацієнтам слід вживати достатню кількість води, а після початку та після закінчення супутньої терапії слід періодично контролювати функцію нирок, зокрема при застосуванні діуретиків та інгібіторів АПФ, підвищений ризик виникнення нефротоксичності.

Літій, дігоксин. Препарат може підвищувати концентрації літію та дигоксину у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня літію та дигоксину у плазмі крові.

Антибактеріальні засоби – похідні хінолону. Можливий розвиток судом у пацієнтів, які одночасно приймають похідні хінолону та НПЗЗ. Це може спостерігатися у пацієнтів як з епілепсією та судомами в анамнезі, так і без них. Таким чином, слід виявляти обережність при вирішенні питання про застосування хінолонів пацієнтам, які вже отримують НПЗЗ.

Циклоспорин. Вплив нестероїдних протизапальних засобів на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину, тому препарат слід призначати у менших дозах, ніж у разі призначення пацієнтам циклоспорину.

Метотрексат. Диклофенак може пригнічувати кліренс метотрексату у ниркових канальцях, що призводить до підвищення рівнів метотрексату. Слід бути обережними, призначаючи НПЗЗ, включаючи диклофенак, менш ніж за 24 години до або після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові та посилюватись його токсична дія. Були зареєстровані випадки серйозної токсичності, коли інтервал між застосуванням метотрексату та НПЗЗ, включаючи диклофенак, був у межах 24 годин. Ця взаємодія опосередкована через накопичення метотрексату внаслідок порушення ниркової екскреції у присутності НПЗЗ.

Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичну дію парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Лікарські засоби, що викликають гіперкаліємію. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, циклоспорину, такролімусу або триметоприму може призводити до підвищення рівня калію у сироватці крові, тому у пацієнтів, які одночасно застосовують такі препарати, слід контролювати рівень калію у сироватці крові.

Антикоагулянти та протитромбоцитарні препарати. Одночасне застосування препарату з антикоагулянтами, особливо варфарином та іншими кумаринами, та антитромбоцитарними лікарськими засобами підвищує ризик кровотеч. Хоча клінічні дослідження не свідчать про вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів, наявні дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які одночасно приймають препарати диклофенаку та антикоагулянти. Щоб переконатися, що дозування антикоагулянтів не потребує корекції, рекомендований ретельний моніторинг стану таких пацієнтів. Як і інші нестероїдні протизапальні препарати, диклофенак у високих дозах може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.  Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.