Як пов’язані захворювання шкіри з емоційним станом?

 

Атопічний дерматит – це хронічне захворювання шкіри, причини якого досі до кінця не вивчені. Посилити свербіж, сухість та подразнення можуть алергени, віруси, інфекція, а також стрес. Саме тому цей діагноз має синонім «Нейродерміт».

 

 

Стан шкіри генетично пов’язаний з емоціями: під час внутрішньоутробного розвитку клітини шкіри і клітини нервової системи розвиваються з однієї тканини – ектодерми. До того ж, нервові закінчення в шкірі знаходяться у постійному контакті з мозком. Саме через епідерміс нервова система отримує сигнали, на які реагує – зміни температури, дотики тощо.

 

Вперше цей зв’язок помітив ще Гіппократ. А у середині ХІХ століття англійський лікар Е. Вілсон вперше вжив поняття «невроз шкіри».

 

 

Захворювання зазвичай починається в ранньому дитинстві: у 45% пацієнтів перший епізод атопічного дерматиту фіксується у віці до 6 місяців, у 60% – впродовж першого року життя. І вчені вважають, що винен у цьому стрес, адже у немовлят нервова система ще недосконала і не завжди може вправно протистояти психічній напрузі.

 

Психологічний стрес у перші дні та місяці після народження викликає перезбудження нервової та імунної систем, а згодом – і порушення регуляції імунних реакцій. При стресі симпатична нервова система починає виділяти катехоламіни, які здатні посилювати виробництво гістаміну, що запускає алергічну реакцію та виробництво запальних чинників простагландинів. Так утворюється замкнене коло «свербіж-розчісування».

 

Вчені припускають, що підвищена відповідь на стрес може бути ознакою атопічного дерматиту. Крім того, він послаблює захисні механізми шкіри, що робить її вразливою для проникнення мікрорганізмів.

 

Здебільшого атопічний дерматит розпочинається в дитинстві, але може дебютувати і у зрілому віці. У дорослих запальний процес часто запускає саме стрес та психоемоційне навантаження.

 

 

Головним симптомом атопічного дерматиту є виражений свербіж, і тут емоційний стан може бути як результатом, так і додатковим тригером. Спочатку з’являється свербіж, який хворий намагається зменшити за допомогою розчісування. Таке механічне подразнення шкіри приносить полегшення і змушує не зупинятися. Свербіж стає циклічною реакцією організму на зовнішні (тертя, зміна температури) і внутрішні (тривога, стрес) подразники.

 

На шкірі, в тих місцях, де вона найтонша і найчутливіша – на шиї, в ліктьових та підколінних згинах, на тулубі – з’являються почервоніння, висип, лущення. У малюків зоною ураження часто стають щоки, шкіра в області джерельця, брів, за вухами. У дорослих осередки нейродерміту можуть поширюватися на слизові оболонки статевих органів, очі, ніс. Червоний запалений щільний контур іноді обрамляє губи й очі. Уражена шкіра стає потовщеною, набуває червонувато-синюшного відтінку.

 

Після загострення хвороби настає період ремісії, під час якого симптоми нейродерміту значно зменшуються або зовсім зникають. Таке затишшя може тривати від декількох тижнів до п’яти і більше років.

 

Важливо! Атопічний дерматит може відступити назавжди під час статевого дозрівання. Однак схильність до сухості шкіри та контактних дерматитів залишається на все життя.

 

 

Пацієнти, особливо ті, у кого почервоніння та лущення виникають на відкритих ділянках шкіри, соромляться своєї хвороби і це додає психологічного тиску. Отже, зменшення проявів опосередковано стає заспокоюючим моментом і подовжує ремісію.

 

При атопічному дерматиті або інших хворобах шкіри з проявами хронічного свербежу нанесення бар’єрної плівки у вигляді емоленту є вкрай важливим. Такий засіб буде зволожувати шкіру, відновлювати захист і в цілому сприятиме загоєнню висипу.

 

Коли є розчухи, висип, запалення, які не загоються тривалий час, важливо подбати про лікування вторинних інфекцій. Дезінфікуючі креми і гелі на основі мупіроцину, фузідієвої кислоти та ретапамуліну діють швидко і ефективно. Великий вибір лікувальної косметики для атопічної та подразненої шкіри тут.

 

Для лікування запальних хвороб шкіри зазвичай призначаються гормональні креми, але обирати їх самотужки не варто – зверніться до дерматолога.

 

Чи допомагають антигістамінні препарати зменшити свербіж? Останні клінічні дослідження продемонстрували, що вони не дають бажаного ефекту, тому не експериментуйте.

 

Піклуйтеся про свій емоційний стан, уникайте стресів і ваша шкіра скаже вам «дякую»!